Ремонт за 200 тисяч: як отримати гроші на єВідновлення домівки
10 травня Мінцифра запустила прийом заявок на компенсацію зруйнованого майна через «Дію»
Утім максимальний поріг збитків, який будуть відшкодовувати у рамках єВідновлення, знизили з обіцяних 500 тис. грн до 200 тис. грн. Це зменшує кількість домогосподарств-претендентів на першому етапі програми.
Три категорії руйнувань: що пропонує держава
Поки Офіс Генпрокурора та Мінюст працюють над стягненням арештованих конфіскованих російських активів, у стінах Мінвідновлення активно кипить робота над розробкою процедури виплат потерпілим громадянам за зруйноване майно.
15 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7168 про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій рф. Традиційно цей закон — рамковий документ, який дав можливість Мінвідновленню розробляти підзаконні нормативно-правові акти, пов’язані з грошовими компенсаціями постраждалим. Простими словами, нині міністерство має розробити дорожню карту, щоб закон запрацював у реальному житті.
Перед тим, як роздавати потерпілим кошти, пошкодження вирішили поділити на категорії:
- незначні пошкодження, які потребують поточного ремонту
- пошкодження, які вимагають капітального ремонту.
- повністю зруйноване майно, яке потребує будівництва нового житла.
єВідновлення: 200 тис. грн на ремонт
Найбільше «пощастило» власникам пошкоджень «першої» категорії. Щодо них Мінвідновлення розробило, а Кабінет Міністрів 21 квітня затвердив постанову про єВідновлення. Згідно з документом потерпілі зможуть отримати компенсацію за пошкодження, яке оцінили до 500 тис. грн. Проте після рекомендацій міжнародних партнерів на першому етапі сума компенсацій була знижена до 200 тис. гривень. Попередньо, на такі виплати можуть претендувати 160 тис. домогосподарств. Із 10 травня подати заявку можна через «Дію».
Кошти планують нараховувати на віртуальний рахунок. Концепція схожа до виплат “ковідної” тисячі, тому до цього процесу залучена Мінцифра. Гроші будуть розміщені на рахунку, з якого можна буде розрахуватись виключно за 22 види будівельних матеріалів та оплатити 57 видів ремонтних робіт. Наразі ще удосконалюється механізм запобігання розтрати коштів недобросовісними потерпілими. Приміром, аби українці не змогли виводити гроші в готівку або не витрачали на інші потреби. Зрозуміло, що сотні будинків по всій Україні вже відновлені власним коштом громадян. На жаль, профінансувати такі ремонтні роботи «заднім числом» навряд вийде. Натомість постанова спрямована підтримати тих постраждалих, хто не має змоги самотужки відновити будинок чи квартиру.
Обов’язкова умова нарахування компенсації за процедурою єВідновлення — наявність інформації щодо обʼєкту в Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна. Наразі органи місцевого самоврядування, облдержадміністрації пришвидшили процес його наповнення. Саме вони нестимуть відповідальність, якщо потерпілому не нарахують коштів через відсутність відомостей в системі. Загалом процедура доволі зрозуміла, гнучка та частково випробувана під час компенсацій «ковідної» тисячі. Коли перші гривні надійдуть на рахунки людей, наразі невідомо. Деякі міжнародні донори вже готові давати нам кошти, але поки немає процедури, вони цього активно не робитимуть. Тому цей законопроєкт та постанова — шанс увійти в довіру й отримувати від світу кошти на відновлення.
Житлові сертифікати: скільки коштує “квадрат”?
Більш серйозні пошкодження, які потребують капітального ремонту, вимагають створення проектно-кошторисної документації.
А що робити тим, чий будинок або квартира зруйновані вщент? Нині про грошову компенсацію для них — готівкову чи безготівкову — не йдеться. Власник такого майна отримає спеціальний житловий сертифікат, який він зможе обміняти на квадратні метри. Процедура дозволить оживити будівельний бізнес, а мешканцям — обрати житло в безпечних районах.
Ключова дискусія залишається в обсязі компенсацій — у скільки оцінити квадратний метр? Останні цифри, які звучали від вже звільненого заступника керівника Офісу Президента, — 700-800 дол. за квадратний метр. Такі оцінки призвели до чуток, мовляв, за цією схемою стоїть бажання «підживити» окремих забудовників. Але складно запропонувати інший механізм, який би не викликав дискусію, коли йде мова про мільярди бюджетних гривень, які так чи інакше підуть в кишеню забудовникам.
Крім того, цей механізм буде доволі комфортним для потерпілого, який сам буде визначати, до якого забудовника йти. Тут держава не обмежує держателів сертифікатів: потерпілий на свій ризик обиратиме, яку нерухомість придбати. Це може бути як «вторинка», так й інвестиція в «котлован». Різницю між номіналом сертифікату та фактичною вартістю обраного житла можна буде покрити з власної кишені.
А от шахраїв, які за копійки викупили зруйновані вщент квартири, розраховуючи забагатитися компенсаціями від держави, чекає фіаско. Процедура передбачає запобіжник — гроші отримають лише ті власники житла, які володіли ним до початку повномасштабного вторгнення. Утім Мінвідновлення ще працює над мінімізацією інших ризиків.
Загалом роботи у Міністерства ще достатньо. До напрацювання концепцій та нормативно-правових актів залучені громадськість та бізнес. Поки демонстрація відкритості вселяє оптимізм і дозволяє оперативно реагувати на помилки, які трапляються при нормальному робочому процесі. Підстав достатньо стверджувати, що мешканці не будуть ошукані під час виплат компенсацій. Головне — аби на це були кошти. Саме створення прозорого та ефективного механізму компенсацій пришвидшить процес залучення міжнародної фінансової допомоги на відновлення України. Яка, як завжди, потрібна «на вчора».
- Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) Євген Морозов вчора о 21:33
- «Трампівські угоди» в дії? Роман Бєлік вчора о 19:18
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв вчора о 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін вчора о 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко вчора о 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель 07.11.2024 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов 07.11.2024 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак 07.11.2024 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик 07.11.2024 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук 07.11.2024 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна 07.11.2024 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко 07.11.2024 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Примусове знесення нежитлових приміщень: коли відповідальність наздоганяє власника Дмитро Зенкін 06.11.2024 20:59
- Реєстрація вхідної кореспонденції від суду в якості доказу її отримання у певну дату Євген Морозов 06.11.2024 20:37
-
Стратегічне вугілля Покровська. Чим втрата міста загрожує українській металургії
Бізнес 19575
-
Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
Бізнес 14222
-
В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету: ефективніша, ніж кулемет
Бізнес 13606
-
Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Бізнес 10554
-
Дефіцит кадрів – у всіх галузях, а 8 млн населення економічно неактивне – Мінекономіки
Фінанси 9884