"Землетрус" по-українськи: чому мітингують аграрії?
"Ні продажу землі іноземцям!", "Не продавайте Батьківщину!", "Земля - народна власність" - з такими гаслами тисячі аграріїв вийшли під стіни Верховної Ради 3 жовтня.
Що може змусити фермерів та аграріїв покинути свою важку та відповідальну щоденну працю, щоб приїхати в столицю і вимагати від влади дотримання своїх прав? Очевидно, що причина дуже серйозна.
І це – новий закон про ринок землі, який підготував і блискавично вніс до Верховної Ради уряд, не порадившись ні з суспільством, ні з членами профільного комітету.
Найбільше непокоїть аграріїв, критично мислячих народних депутатів та українців не сам факт відкриття ринку землі. Це зрештою має статись, адже мораторій був введений як тимчасова міра, а затягнувся на майже 20 років.
Найгірше – це те, що в законопроекті передбачена можливість купівлі землі іноземцями.
Так, кінцевим бенефіціаром будь-якого українського підприємства може бути іноземець, який швидко прибере до рук наше національне багатство.
У мене складається враження, що так поспішаючи з цим законопроектом, уряд виконує кимось прописаний сценарій, який готувався точно не в інтересах України та українців.
В кого буде більше шансів придбати землю: у іноземця, чи у простого фермера? На жаль, вони опиняться в абсолютно нерівних умовах.
Іноземці мають доступ до «дешевих» грошей, адже кредити в Європі можна взяти під 2% річних. У нас же фермеру доведеться сплачувати 22% річних, і навіть якщо він дозволить собі за останні кошти купити гектар землі, то в таких неконкурентних умовах дуже швидко збанкрутує.
Який вихід?
Зараз в Україні вже є категорія людей, які хочуть продати свою землю. Це може бути одинока бабця з мізерню пенсією, якій ці гроші стануть у нагоді, або чиїсь спадкоємці. Їхнє право розпорядитись своєю землею ми маємо забезпечити.
Я бачу два шляхи відкриття ринку землі:
1. Держава стає власником землі, викуповуючи землю у громадян.
2. Землю купують виключно українці або підприємства, які працюють саме в аграрній сфері.
Земля не може купуватись просто так, як актив, який чекатиме на підвищення ціни. Земля має оброблятись. Ми не можемо допустити повернення до кінця 1990-х - початку 2000-х років, коли половина земель в Україні не оброблялись і ми змушені були закуповувати пшеницю за кордоном.
Сьогодні Україна є однією з найбільших країн з виробництва сільськогосподарської продукції. 60% надходжень валюти в державу відбувається завдяки експорту с/г продукції.
Ми не повинні втратити цього статусу, навіть більше – нам треба думати над тим, як перестати бути сировинним придатком та переробляти продукцію в Україні.
Тому найважливіше – ми повинні чітко прописати в законі заборонний механізм для іноземців купувати землю.
Також варто подумати над тим, як допомогти українському фермеру придбати землю.
Можливо, навіть створити механізм відтермінування купівлі землі юридичними особами. Нехай спочатку купують фізичні особи. Потрібно встановити мінімальну планку в ціні, а далі має відбуватись аукціон – хто дасть кращу ціну, той і стане власником землі.
Нам потрібен такий законопроект, який влаштує аграріїв, буде обговорений в суспільстві та захищатиме інтереси України і кожного українця.
- За листопад 2025 року на 37 розшуків ТЦК стало менше Павло Васильєв вчора о 22:21
- Про необхідну оборону - як версію захисту Костянтин Рибачковський вчора о 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей вчора о 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич вчора о 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова вчора о 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський вчора о 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 439
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 282
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 240
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
- Бронювання працівників: правила та вимоги 167
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4943
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
4022
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2902
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2505
-
Немає місця, щоб сховатися. Як Україна виграє війну політичних убивств на території Росії
2326
