"Землетрус" по-українськи: чому мітингують аграрії?
"Ні продажу землі іноземцям!", "Не продавайте Батьківщину!", "Земля - народна власність" - з такими гаслами тисячі аграріїв вийшли під стіни Верховної Ради 3 жовтня.
Що може змусити фермерів та аграріїв покинути свою важку та відповідальну щоденну працю, щоб приїхати в столицю і вимагати від влади дотримання своїх прав? Очевидно, що причина дуже серйозна.
І це – новий закон про ринок землі, який підготував і блискавично вніс до Верховної Ради уряд, не порадившись ні з суспільством, ні з членами профільного комітету.
Найбільше непокоїть аграріїв, критично мислячих народних депутатів та українців не сам факт відкриття ринку землі. Це зрештою має статись, адже мораторій був введений як тимчасова міра, а затягнувся на майже 20 років.
Найгірше – це те, що в законопроекті передбачена можливість купівлі землі іноземцями.
Так, кінцевим бенефіціаром будь-якого українського підприємства може бути іноземець, який швидко прибере до рук наше національне багатство.
У мене складається враження, що так поспішаючи з цим законопроектом, уряд виконує кимось прописаний сценарій, який готувався точно не в інтересах України та українців.
В кого буде більше шансів придбати землю: у іноземця, чи у простого фермера? На жаль, вони опиняться в абсолютно нерівних умовах.
Іноземці мають доступ до «дешевих» грошей, адже кредити в Європі можна взяти під 2% річних. У нас же фермеру доведеться сплачувати 22% річних, і навіть якщо він дозволить собі за останні кошти купити гектар землі, то в таких неконкурентних умовах дуже швидко збанкрутує.
Який вихід?
Зараз в Україні вже є категорія людей, які хочуть продати свою землю. Це може бути одинока бабця з мізерню пенсією, якій ці гроші стануть у нагоді, або чиїсь спадкоємці. Їхнє право розпорядитись своєю землею ми маємо забезпечити.
Я бачу два шляхи відкриття ринку землі:
1. Держава стає власником землі, викуповуючи землю у громадян.
2. Землю купують виключно українці або підприємства, які працюють саме в аграрній сфері.
Земля не може купуватись просто так, як актив, який чекатиме на підвищення ціни. Земля має оброблятись. Ми не можемо допустити повернення до кінця 1990-х - початку 2000-х років, коли половина земель в Україні не оброблялись і ми змушені були закуповувати пшеницю за кордоном.
Сьогодні Україна є однією з найбільших країн з виробництва сільськогосподарської продукції. 60% надходжень валюти в державу відбувається завдяки експорту с/г продукції.
Ми не повинні втратити цього статусу, навіть більше – нам треба думати над тим, як перестати бути сировинним придатком та переробляти продукцію в Україні.
Тому найважливіше – ми повинні чітко прописати в законі заборонний механізм для іноземців купувати землю.
Також варто подумати над тим, як допомогти українському фермеру придбати землю.
Можливо, навіть створити механізм відтермінування купівлі землі юридичними особами. Нехай спочатку купують фізичні особи. Потрібно встановити мінімальну планку в ціні, а далі має відбуватись аукціон – хто дасть кращу ціну, той і стане власником землі.
Нам потрібен такий законопроект, який влаштує аграріїв, буде обговорений в суспільстві та захищатиме інтереси України і кожного українця.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 131
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10738
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6086
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5812
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3554
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3228