Сама зараджу

Ви завантажуєте посудомийку самостійно?

Ще з дитинства я полюбляла читати. Навіть у початковій школі я читала все, що було доступно в шкільній бібліотеці, те ж саме було і в старших класах та університеті.

Коли я почала працювати, мій інтерес до літератури, безумовно, еволюціонував від категорії "все" до більш широкої категорії саморозвитку та бізнесу. А потім для мене настала ера аудіокниг, оскільки я виявила, що це значно прискорює процес і дозволяє насолоджуватися читанням і поглинати все більше і більше контенту на ходу, без необхідності викроювати час, щоб тримати в руках паперову книгу.

З концепцій, викладених у книжках, я часто обирала щось, що гармоніювало зі мною, і додавала це до своєї життєвої філософії. А потім практикувала. І кожен новий елемент через деякий час ставав невід'ємною частиною мене і мого світогляду. Озираючись назад, можу сказати, що, роблячи це, я створювала себе. З чистого аркуша. Через вибір, який я робила.

Але були також ідеї, переважно західних авторів, про те, що варто робити, щоб досягти успіху в житті і в бізнесі, з приводу яких у мене були істотні заперечення.

Однією з головних тем внутрішньої незгоди для мене була концепція про те, як підвищити свою ефективність у бізнесі, передаючи на аутсорсинг усе, що тільки можна, включно з домашніми обов'язками.

Концепція була приблизно такою: якщо ти хочеш бути більш успішним у бізнесі, краще нічого не робити вдома, нехай наймані люди роблять це за тебе, а ти платиш мені. Це дасть вам більше сил, щоб наступного дня піти в офіс і плідно попрацювати. Тобто повна концентрація на зароблянні грошей.

І концепція, ймовірно, навіть працює. Тільки я запитую себе: чи справді "більше грошей" є найважливішою цінністю? Це те, на чому я хочу зосередитися у своєму житті? І моя відповідь була такою: НІ. Я відчула, що зовсім не хочу, щоб інші робили за мене хатню роботу, хоча на певному етапі я проходила через цей варіант. А потім я зрозуміла, що коли я делегую завдання у власному домі іншим, так, у мене з'являється більше вільного часу, але чи хочу я використовувати його для того, щоб стати більш продуктивною на роботі? Чи повинна я використовувати кожну хвилину, що звільнилася завдяки цьому аутсорсингу, для "вдосконалення себе"? Чи потрібно мені силоміць розслаблятися, бо все робиться вдома?

Однозначно ні.

До цього додається думка про те, чого я насправді навчаю своїх дітей. Які шаблони я залишаю в їхніх головах.

Що це нормально, що можна напартачити, але хтось інший прийде прибрати за гроші, а ти не мусиш?

Що якщо ти хочеш їсти, тобі приготують і покладуть під ніс?

Що все можна купити?

Що саме в цьому полягає успіх?

Це точно не було моїм вибором.

Але за цим стояла ще глибша ідея.

Коли, на додачу до своєї професійної діяльності, я знову почала виконувати більшість домашніх обов'язків самостійно, я виявила, що виконання невеликих, простих, іноді тривіальних справ, таких як заправлення ліжка, прасування або завантаження посудомийної машини, дають мені відчуття миттєвого розширення можливостей і досить великого задоволення. І цього позитивного відчуття зовсім нелегко досягти, коли маєш справу з тривалими і часто складними бізнес-проєктами. А тут - все просто - є завдання, і ти самостійно його виконуєш. І одразу бачиш результат. Завдання, яке ти, можливо, не хотіла робити, але ти "з'їла цю жабу", бо вона була маленька. І ти впоралась. І наступного разу, коли з'явиться завдання, ви вже знаєте, що зможете його виконати, тому що цінність самостійного виконання повсякденних задач насправді набагато важливіша, і ці маленькі звички закладають фундамент для ширшого контексту загального благополуччя і продуктивності.

Що ще цікавіше, я також виявила, що чим більше у мене справ на роботі та вдома, тим краще я з ними справляюся. Я ефективніше організовую себе, швидше виконую окремі завдання, рішучіше ухвалюю рішення, а виконання простих домашніх обов'язків забезпечує ідеальний баланс і плацдарм для розуму, перевантаженого інформацією та думками.

І як би парадоксально це не звучало - у моєму випадку виконання простої фізичної роботи після роботи в офісі, хоча теоретично і забирає час на відпочинок, безумовно, підвищує відчуття комфорту і задоволення життям.

І хоча я знаю, що не зобов'язана цього робити, я щоразу з радістю обираю завантажити посудомийну машину, попрасувати білизну чи підстригти траву в саду.