Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.05.2021 14:07

Маркери нової економічної моделі Луганщини

Ексголова Луганської ОДА та ВЦА

Наразі головне завдання – адаптувати регіональну економічну модель до викликів, сформованих війною. Очевидно, що єдиний доступний для інтеграції напрямок – західний.

2014 року традиційна економічна модель Луганщини втратила логіку існування. Війна відрізала ринки РФ і великих міст регіону – Луганська, Донецька, Алчевська... Це розхитало логістику, напрацьовану десятиліттями. Їй забракло міцності. Особливо, з огляду на попереднє недофінансування обласної інфраструктури упродовж багатьох років.

Наразі головне завдання – адаптувати регіональну економічну модель до викликів, сформованих війною. Очевидно, що єдиний доступний для інтеграції напрямок – західний.

Ідеться як про ринок України, так і про експорт.

Аби бути там конкурентними, області потрібна якісна логістична інфраструктура. Без неї транспортні витрати «з'їдатимуть» дохід, а організація будь-якого бізнесу не матиме сенсу. Ключова умова – забезпечити повноцінне залізничне сполучення. Лише так станемо конкурентними з іншими регіонами.

Приміром, на Львівщині європейські виробники організували кілька виробництв електрообладнання. Їхнє транспортне «плече» з України – 200-300 км. Натомість з Луганщини до Києва – 800 км, а до європейського кордону – 1600 км. Найбільш ощадлива нагода їх подолати – залізниця.

Її наявність – гостра потреба аграріїв області. Адже вартісне транспортування фурами позбавляє їх доходів, а нам усім – розбиває дороги. З’єднавши колією східну частину Луганщини із загальноукраїнською транспортною мережею, створимо економічно вигідний маршрут для логістики сільськогосподарської продукції.

Продовжимо модернізувати інфраструктуру життєзабезпечення. Головні маркери – енергозбереження та ефективність. Інженерні комунікації в області історично проєктувалися для споживання промислових підприємств. Більшість цих заводів давно закриті. Але воду досі качаємо гігантськими компресорами. Такого марнотратства не витримає жодна економічна модель.

Окреме питання – створення нових точок економічного зростання. Скажімо, в області немає жодного фірмового автосервісу. Водії вимушено їдуть до Краматорська або Харкова. Плануємо, найближчим часом залучити такі компанії. Можливо, цього року у Сєвєродонецьку почнемо будівництво відомого будівельного гіпермаркету.

Сподіваємося акцентувати розвиток у регіоні IT-сектора. Маємо попередні домовленості з міжнародними партнерами. Вважаю цей напрям перспективним драйвером економічної трансформації. Для його розвитку потрібно не так багато. Фактично – швидкісний інтернет та умови для фрілансу в трьох основних містах області. Хочемо спільно з приватним бізнесом та міжнародними партнерами відкрити дві школи з підготовки IT-фахівців.

У глобальних проєктах будемо перенавчати фахівців, частково – залучати з інших регіонів. До речі, за багатьма напрямами в області збереглися сильні кадрові школи. У Сєвєродонецьку достатньо висококласних хіміків. Тут виховують свої робітничі й інженерні кадри виробники сигнального обладнання для АЕС і систем управління локомотивів. Луганщина, і весь схід України, точно, є перспективною територією. Варто бачити цю перспективу і йти до неї.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи