На що чекати українцям після введення воєнного стану?
Актуальна тема для кожного.
26 листопада, вперше за роки незалежності, в Україні можуть ввести воєнний стан. Сергій Барбашин, керуючий партнер Trustme Law Firm, та юристи компанії розповідають, які зміни можуть чекати громадян.
Процедура введення воєнного стану
Спершу Рада нацбезпеки і оборони повинна подати таку пропозицію до глави держави. Якщо Президент підтримує таку пропозицію, то видає відповідний указ. Верховна Рада повинна затвердити або відхилити цей указ протягом двох днів.
В указі повинно бути визначено, які права і свободи громадян підлягають обмеженню на час ВС. Рада має право підтримати указ повністю або частково, внести власні пропозиції та рекомендації.
Період введення воєнного стану
Поки що РНБО пропонує ввести ВС на 60 днів, пізніше цей термін може бути продовжено.
Заходи правового режиму воєнного стану передбачені у ст. 24 «Про правовий режим воєнного стану», серед яких:
- запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб;
- використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої робот;
- примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану;
- запроваджувати комендантську годину;
- встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
- встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
- регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації;
- у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку.
Окрім іншого, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» дозволяє блокувати проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, референдумів тощо. У разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану, його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану.
Указом Петра Порошенка № 391/2018 від 26 листопада 2018 року пропонується:
- ввести режим воєнний стан на 60 днів (до 25.01.2019 р.)
- можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України
- введення тимчасових обмежень для юридичних осіб «в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану».
Обласним, Київським міським державним адміністраціям, органам місцевого самоуправління утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму ВС.
У якості висновку хочемо зазначити, що режим воєнного стану - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності Українима тощо. У відповідному режимі можливі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, обмеження для бізнесу, тощо. Перелік відповідних обмежень зазначається в указі Президента та затверджується ВРУ.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2303
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2037
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1883
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1598
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1516