Бренд України як інструмент торгової війни з Росією
У рекламному інформаційному просторі зарубіжжя мають бути висвітлені переваги української продукції – порівняно низька ціна та висока якість. Якщо про це не подбати, Росія потурбується, аби бренд України асоціювався з такими історіями, які продати як репут
За останні два роки Україна радикально змінилавектор зовнішньоекономічної орієнтації. Майже повний розрив економічнихзв’язків з Росією, яка до цього була найбільшим торговельним партнером нашоїкраїни, завдав серйозного удару по вітчизняному господарству, але водночас цестало потужним імпульсом для пошуку альтернатив відносинам здержавою-агресором.
Я часто натрапляю на коментарі економічних експертів, яківисловлюються зприводу шкоди від скорочення експорту в Росію. На думку цихфахівців, не варто сподіватися, щоукраїнський виробник займе свою нішу на європейському ринку, мовляв, Німеччинанізащо не буде купувати наші Ланоси, а Франція - турбіни для АЕС.І це дійсно так, оскільки стандарти вітчизняної економіки справді більшсумісні з російськими. Нампростіше інтегруватися з Москвою по одній простій причині - наші господарськісистеми схожі ... відсталістю та неефективністю.Томуті, хто закликає знову розвернутися на схід, свідомо пропонують гіршуекономічну стратегію, вибираючи тактичну вигоду. Завдання, однак, полягає не втому, щоб в ЄС купували українські Ланоси, а в тому, щоб Україна вироблялаєвропейську продукцію. Для цього потрібно змінювати економічні інститути істандарти виробництва, а не ностальгувати за втраченими ринками збуту своєїпродукції.
Послідовно реалізуючи саме цю стратегію,Україна за рекордні строки змогла переорієнтувати свій експорт на іншихпартнерів – більш надійних і перспективних. Так, сьогодні найбільшимиспоживачами української продукції є країни Азії та Європейського Союзу.Водночас, наприклад, експорт сільськогосподарських товарів до Росії наразістановить менше 1%. За інтенсивністю налагодження партнерських зв’язків зіншими країнами вітчизняні товаровиробники нині б’ють рекорди за весь періоднезалежності. Станом на тепер десятки українських підприємств вже отримали сертифікатиЄС, що є свідченням якості світового рівня. І це при тому, що виробники зУкраїни мусять завойовувати позиції на світовому ринку в умовах економічноїкризи та високої конкуренції.
Росія доклала чимало зусиль для того, аби недопустити впровадження Зони вільної торгівлі з ЄС, однак ЗСТ все ж було введенев дію на початку цього року. Якщо хтось гадав, що на цьому економічна війнаМоскви проти України скінчилася, то глибоко помилявся. Вона продовжилася, алеіншими засобами і в значно більших масштабах. Зокрема, не встигли українськіпідприємства налагодити поставки продукції на нові ринки, як стали заручникамидоволі гучних скандалів щодо порушення стандартів якості своїх товарів. Мовайде про припинення експорту столових яєць до Ізраїлю через нібито виявлення вних сальмонели, що пізніше спростували українські спеціалісти, а такожнещодавній скандал довкола нашого меду в Чехії, який і викрив чіткий слідКремля. Відомий своїми проросійськими поглядами, зокрема визнанням анексії Криму,президент цієї країни Мілош Земан, не маючи жодного відношення до економічноїполітики навіть за чеською конституцією, звинуватив українських постачальниківмеду у домішуванні до товару заборонених речовин. При цьому його заявапередувала навіть лабораторним висновкам і з’ясуванню реального походженнязабороненого меду. Попри це, експорт вказаного продукту з України на даниймомент призупинено.
Зрозуміло, що реальну якість товару нескладнопідтвердити, відновивши торгівлю, але в інформаційну епоху будь-який негативнийрезонанс на зразок описаних вкрай погано впливає на ділову репутаціювиробників. Цілком очевидно, що з мільярдними асигнуваннями на пропаганду повсьому світу Росія може собі дозволити постійно цькувати торгово-економічнурепутацію України, що перешкоджатиме нашим виробникам закріпитися на зовнішніхринках. Крім того, в умовах західних санкцій і контрсанкцій РФ зацікавлена нелише в тому, щоб максимально нашкодити Україні, але й у тому, щоб самійзакріпитися на перспективних ринках, на які вже мітить Київ (наприклад, ринокПівденно-Східної Азії).
Відповідно українська сторона має вжитиневідкладних заходів для інформаційного супроводу своєї продукції на ключовихміжнародних ринках. На сьогодні ситуація в цій сфері, м’яко кажучи, залишаєбажати кращого. Вартість бренду України (вартість бренду країни – ціна, якуготовий платити споживач за елемент маркування «madein…») уминулому році становила всього $44млрд., здинамікою падіння у 45%. Для порівняння бренд тієї ж Росії коштує $810 млрд.Відтак за показником вартості національного бренду наша країна входить доп’ятірки аутсайдерів, що диктує необхідність приділення більшої уваги роботінад образом вітчизняних товарів для закордонних споживачів. І навіть високаякість продукції сама по собі в наш час нічого не варта, якщо інформація про цюякість не дійде до потенційного покупця. Українським виробникам необхіднаширока реклама і ефективний маркетинг, які забезпечать присутність нашихтоварів не лише на полицях іноземних супермаркетів, але й у кошику вподобаньєвропейських, канадських, китайських тощо споживачів. У рекламномуінформаційному просторі зарубіжжя мають бути висвітлені переваги українськоїпродукції – порівняно низька ціна та висока якість. Якщо про це не подбати,Росія потурбується, аби бренд України асоціювався з такими історіями, якіпродати як репутаційну біографію товарів буде неможливо.
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер вчора о 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак вчора о 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк вчора о 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1126
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 246
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 137
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 98
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 83
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 45367
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
38641
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 17993
-
"$200 млн за "Яготинське". І без торгу", – співвласник Молочного альянсу покупцям
Бізнес 11644
-
Україна влітку почне експорт військових технологій і відкриє виробництва в Європі
Бізнес 7158