Дострокові вибори до парламенту поставлять хрест на реформах

Україна наразі в надто складній ситуації, і виборами тут не зарадити.

Існує чимало аргументів проти достроковихвиборів до Верховної Ради. Натомість прихильники оновлення парламенту маютьлише один, проте залізний аргумент – політична безвихідь, з якою зіштовхнуласьРада 8-го скликання. Дійсно, шанси на те, що діючий парламент знайде потенціалдля об’єднання заради подальшої спільної роботи, майже нульові. Тому, виходячиз політичної доцільності, поглиблювати цю кризу інтересів просто немає сенсу.

Однак, крім суто політичних мотивів, є ще йсоціально-економічна реальність в країні, яку політика відверто перетворює вхаос. Якщо говорити зовсім лаконічно, то з перевиборами про реформи можназабути. Ні для кого сьогодні не секрет, що в новому виборчому процесізацікавлені лише партії, які нині мають доволі обмежений вплив у парламенті івсіляко прагнуть його розширити за рахунок виборів. Гра на електорат спокушаєці сили вдаватися до критики непопулярних реформ та відвертого популізму. Тому,як тільки передвиборча кампанія стартує, популісти просто в силу своїхелекторальних стратегій за жодних умов не голосуватимуть ні за податковуреформу, ні за реформу децентралізації чи правосуддя. Ризикну припустити, щонапередодні нових виборів законодавчий процес в країні взагалі будезаблоковано. Тож саме це, а не мільярд бюджетних коштів, є справжньою ціноюпарламентських перевиборів в Україні.

Переконаний, що ми взагалі обрали невірнийпідхід до забезпечення ефективної роботи влади. Наша зброя на всі випадки –нескінченні вибори, які насправді лише перетасовують представників політичноїеліти, кожного разу змінюючи позиції сторін, не більше. Водночас проблемаполягає не стільки в персонах, скільки в принципах роботи, якими вонипослуговуються. Ці принципи – кулуарщина, кумівство, корупція, смотрящі,договірняки тощо – не подолати ніякими виборами. Натомість маємо зосередитисяна виведенні всього цього закулісся у площину публічності, аби суспільствобачило, що реально коїться, хто і за що у країні справді відповідальний. Прицьому необхідний жорсткий і постійний тиск громадськості, міжнародних партнерівУкраїни та самих політиків, які мають репутацію антикорупціонерів, аби вичавитипринципи старої системи з державних інститутів та змусити владу працювати вінтересах країни, а не партійних босів. Україна наразі в надто складнійситуації, і виборами тут не зарадити.