Відкат до темних часів

Сьогодні бажання покинути пост міністра економіки виявив один з кращих менеджерів чинного уряду Айварас Абромавичус. Головний мотив – корупція, «смотрящі», тиск і шалений спротив системи реформам. Відставка керівника МЕРТ, можливо, не була б такою резонансною, якби не стала кульмінацією в процесі добровільних і не зовсім добровільних відставок цілої низки ефективних урядовців Кабміну. Все це свідчить про одне: людей, які здатні результативно працювати, банально виштовхують старожили системи і колишні правила гри.

Однак найбільше пригнічує інше. По-перше, це ті альтернативи відставним міністрам, які стали предметом неабиякого резонансу після публічного висвітлення імен кандидатів у ЗМІ. Фактично серед названих персон майже ніхто не відповідає урядовим вакансіям з професійної точки зору. Тож виникає питання: який сенс переформатовувати Кабмін, якщо на місця компетентних фахівців прийдуть далекі від справ політики? По-друге, просто вражає те, що в цій неприємній ситуації головним предметом занепокоєння для багатьох є можливість припинення зовнішньої підтримки України, насамперед, надання кредитних траншів МВФ, адже в разі повної відставки уряду жодна міжнародна фінансова організація не фінансувати країну під чесне слово в.о. міністрів. Як на мене, зовнішні запозичення в наших умовах – це те, що має хвилювати всіх нас в останню чергу. Головна проблема в тому, що ми переконали всіх і пересвідчилися самі – практично нічого не змінилося в країні з того часу, відколи саме за зміни люди пролили свою кров.