З чого починаються великі реформи?

Обрання Україною європейського шляху розвитку стало переломним моментом в історії нашої держави. У той же час такий вибір вимагає як від влади, так і від населення неабиякої відповідальності та рішучості. На часі стоїть проведення реформ, але останні мають відбуватися не тільки на державному рівні, але й у свідомості українців.

Дуже часто лунають звинувачення влади у бездіяльності, млявості та неефективності модернізації країни. Але якщо пильніше придивитися до проблеми, такі ж докори можна закинути і повсякденній поведінці українського соціуму. Європейського стилю життя неможливо досягнути лише роботою кабінетних реформаторів. Європейське суспільство - це тяжка і постійна робота кожного громадянина. Культурний менталітет є запорукою політичних зрушень. 

На жаль, сьогодні культурні звички пересічних українців залишають бажати кращого. Повсюдна засміченість міст і сіл, куріння в громадських місцях, недбале ставлення до всього, що належить суспільству, а значить, як говорили в Радянському Союзі, не належить нікому, - це та реальність, не зважаючи на яку населення вимагає від влади європейських реформ. Виявляється, що найскладніше – кожному реформувати себе. Натомість значно легше нарікати на бездіяльність інших - держави, політика чи просто сусіда, - аніж визнати частку власної провини за те, що наша країна досі не стала справді європейською. Тож, вимагаючи великих реформ від уряду, необхідно бути вкрай вимогливими до малих змін всередині кожного з нас.