Пенсійне забезпечення: апетити Уряду зросли непропорційно можливостям бюджету

За підсумками 2018 року Пенсійний фонд України ледве виконав власні зобов'язання перед пенсіонерами.

За підсумками 2018 року Пенсійний фонд України ледве виконав власні зобов'язання перед пенсіонерами. Згідно із затвердженим бюджетом Фонду на 2018 рік планувалось зібрати 214,3 млрд грн власних доходів (з урахуванням залишку коштів на початок року), з яких 208,2 млрд грн - надходження від сплати єдиного соціального внеску. Незважаючи на те, що в 2018 році ПФУ не виконав план з власних доходів, в 2019-му Уряд підвищив очікування до цих надходжень ще на 16,3 млрд грн (до 230,6 млрд грн).

ЄСВ не був зібраний в достатньому обсязі. Згідно з даними ДФС на діяльність трьох фондів планувалось зібрати майже 240 млрд грн ЄСВ (з них майже 86% розподіляється на пенсійне страхування). Але на потреби всіх трьох фондів за рік вдалось зібрати лише 228 млрд грн.

Власних доходів ПФУ на виплату пенсій не вистачає. Навіть затверджена частка дефіциту, яку фінансує держава з бюджету, не покриває всі видатки, тому наприкінці 2018 Уряд збільшив бюджетні видатки на ПФУ майже на 11 млрд грн. Тим часом, на видатки ПФУ в минулому році потрібно було 358,6 млрд грн. Це - без урахування проведеного у грудні 2017 року фінансування пенсійних виплат січня 2018 року в сумі 9,9 млрд грн. В цьому році Кабмін підвищує видаткову частину до 397,7 млрд грн, що на 39 млрд грн більше за минулорічну суму.

Очевидно, що видатки збільшуватимуться. У 2019 році на багатьох чекає перерахунок пенсій.  Станом на 1 січня 2019 року в Україні 11,4 млн пенсіонерів. Згідно з даними ПФУ середня пенсія за віком становить 2645 грн. Але середню пенсію мають всього 24,3% людей. 52% пенсіонерів отримують пенсію розміром до 2000 гривень.

У березні цього року має відбутись індексація пенсій, відповідно до показників середньої заробітної плати та інфляції. Пізніше, з 1 квітня органи ПФУ мають автоматично перерахувати пенсії у відповідності до напрацьованого після виходу на пенсію страхового стажу.  

До того ж, Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» містить декілька механізмів здійсненні індексації пенсії: щорічна індексація (перерахунок шляхом збільшення показника середньої з/п), перерахунок у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, перерахунок для працюючих пенсіонерів (на підставі ч.4 ст. 42 Закону).

Дані індексації - необхідність для людей, їхнє право, яке має реалізовуватись за законодавством України. Під час урядування Азарова індексації пенсій були злочинно призупинені, тож вони мають бути відновлені. Але вони збільшать видаткову частину бюджету ПФУ, дохідна частина якого і без того не виконується, а залежність від державного бюджету посилюється з кожним роком.
Отже, Уряд має, по-перше, визначити реальні бюджетні показники Фонду під час офіційного затвердження бюджету ПФУ, оцінити реальність надходжень, і, відповідно, планування. Друге завдання Уряду більш глобальне, і він мав виконати його під час проведення пенсійної реформи. Те, що солідарну систему пенсійного забезпечення очікує велика криза, стало очевидно не рік, і не два роки тому. І реформа Гройсмана не тільки не вирішила, а й поглибила цю проблему.

Реального реформування за часи діяльності цього Уряду очікувати не доводиться. В цій ситуації реальною реформою могло стати впровадження другого накопичувального рівня пенсійного страхування. Власні накопичення, як інструмент інвестиційної діяльності, є основою добробуту пенсіонерів в усіх розвинутих країнах. Зміна архітектури пенсійної системи України матиме позитивний вплив не тільки на кожного окремо взятого громадянина, а й на державну економіку, адже за розрахунками експертів тільки в перший рік впровадження вже принесе 20 мільярдів гривень.

Але Уряд не шукає "складних шляхів" і просто бере додаткові гроші на утримання солідарної системи з кишень платників податків.