КІК в енергетиці: звітність, юридичні нюанси та європейські практики в Україні
Контрольовані іноземні компанії (КІК) — це один із найскладніших і водночас найбільш недооцінених інструментів податкового регулювання в Україні. Особливо це стосується енергетичного сектору, де присутність транснаціонального капіталу, інвестиційних фондів і складних корпоративних структур є нормою. З 2022 року, коли українське законодавство почало повноцінно застосовувати правила КІК, бізнес зіткнувся з необхідністю шукати ефективні та законні моделі оптимізації — не лише для податкового планування, а й для уникнення репутаційних ризиків.
КІК в енергетиці: чому це складніше, ніж здається
Енергетичні компанії в Україні традиційно мають тісні зв’язки з іноземними юрисдикціями. Це обумовлено кількома факторами:
Залученням фінансування через міжнародні фонди або банки розвитку;
Технологічним партнерством з європейськими чи американськими постачальниками;
Реєстрацією холдингових структур у юрисдикціях з привабливою податковою політикою.
На практиці це означає, що українські бенефіціари часто прямо або опосередковано володіють частками в іноземних компаніях, які відповідають критеріям КІК.
Згідно зі статистикою ДПС, у 2023 році було подано понад 1 800 повідомлень про КІК, з яких щонайменше 15% стосувалися компаній енергетичного сектору. Цей показник продовжує зростати, особливо у зв’язку з активізацією діяльності вітчизняного «зеленого» енергетичного ринку, де майже кожна структура має іноземного партнера або засновника.
Звітність по КІК: де енергетичні компанії роблять помилки
Ключові етапи для українського власника КІК:
Повідомлення про КІК — має бути подано не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.
Фінансова звітність КІК — подається разом з декларацією ПДФО, якщо КІК має прибуток, що підлягає оподаткуванню.
Розрахунок скоригованого прибутку — критичний момент, де від правильного застосування норм залежить все податкове навантаження.
Особливість енергетичних компаній у тому, що більшість із них мають значні обсяги внутрішньогрупових операцій (наприклад, трансферт технологій або фінансових гарантій). Неправильна класифікація таких транзакцій може призвести до оподаткування доходів, які не є реальними або вже обкладені податком у країні КІК.
Європейські підходи: що можна застосувати в Україні
Україна імплементувала правила КІК за прикладом ЄС, однак європейські компанії зазвичай мають більший досвід оптимізації таких структур. Наприклад:
Нідерланди та Люксембург — використовують механізми звільнення прибутку КІК у разі активної діяльності компанії.
Німеччина — передбачає виключення для компаній, які не мають “штучної присутності” за кордоном.
Польща — використовує локальні винятки для дочірніх підприємств, які виконують реальні операції.
У нашій практиці зустрічаються кейси, коли українські енергетичні компанії намагалися застосувати ці моделі без урахування місцевої специфіки, що призводило до податкових донарахувань. Правильна імплементація можлива лише за умови комплексного юридичного аналізу структури групи — саме це зараз найактуальніше для бізнесу, що хоче масштабуватись або вийти на міжнародні ринки.
Юридичні особливості: що слід враховувати
Належна економічна присутність — наявність офісу, співробітників і ведення діяльності є важливою підставою для застосування винятків.
Документування операцій — податкова служба може запитати будь-які документи, що підтверджують діяльність КІК. Їхня відсутність — автоматичний тригер для перевірки.
Трансфертне ціноутворення — все більше контролюється державою. Особливо це стосується міжгрупових позик або передачі ноу-хау.
Чи можна уникнути подвійного оподаткування?
Так, але виключно в межах закону. Стаття 39 Податкового кодексу України дозволяє зменшити податкові зобов’язання через застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Це ще один напрямок, в якому українські енергетичні компанії можуть ефективно працювати, за умови грамотної юридичної підтримки.
Рекомендації
Провести аудит наявних іноземних структур: чи підпадають вони під КІК?
Перевірити, чи ведеться облік усіх операцій у КІК та чи є підтверджуючі документи.
За необхідності — реструктуризувати групу для виключення КІК із об’єкта оподаткування.
Не ігнорувати подачу звітності: штрафи стартують від 100 000 грн, а в окремих випадках можуть становити мільйони.
Висновок
КІК — це не лише податкове питання, а й репутаційне. Для енергетичних компаній, які залучають іноземні інвестиції, важливо показати прозорість, контрольованість і юридичну чистоту своєї структури. З одного боку — це складний процес, з іншого — можливість підняти корпоративне управління на вищий рівень.
І, зрештою, головна порада: успішний підхід до КІК неможливий без досвіду й глибокого розуміння не лише податкових, а й корпоративних аспектів бізнесу. Тому ті, хто вже побудував ефективні моделі, — не обов’язково мали найпростішу структуру. Вони просто обрали правильного партнера.
