Нове обличчя покупця нерухомості: що змінив 2020 рік
Щопівгодини до відділів продажу об’єктів заходять клієнти. Щогодини бронюється квартира. Щодня підписуються контракти.
Осінній діловий сезон йде повним ходом. З того, що я бачу, можу сказати, що більшість об’єктів, що пропонуються на продаж,– незалежно від того, на якому етапі будівництва перебувають,- користуються стабільною популярністю. Вже зараз є очевидним: цьогорічні обсяги продажів не тільки не зменшаться у порівнянні з минулорічними показниками – очікується їх зріст.
Власне, саме такий розвиток подій я й прогнозував навесні – ще у розпал карантину. Тоді, можливо, ці прогнози комусь здавались надто оптимістичними. Однак ринок все розставив на свої місця. Покупці нікуди не поділись – вони завжди були, є й будуть. Адже люди за будь-яких обставин намагатимуться вирішити одне з найголовніших питань – житлове.
Вже з червня-липня обсяги продажів наших об’єктів суттєво пішли вгору – незважаючи на доволі кволий літній сезон. А за серпень-вересень наші відділи продажів взагалі перевиконали плани. Зараз у нас йде жваве резервування у нових, щойно презентованих об’єктах, продажі ростуть.
Активізує покупців також суттєве подорожчання долара, який за п’ять місяців «набрав» 7%. Як відомо, українці переважно зберігають заощадження у іноземній валюті. Разом з тим нерухомість на первинному ринку реалізується у гривні. Відтак зріст курсу долара – найбільш сприятливий період для вигідного інвестування.
Водночас непростий 2020-й рік, без сумніву, вніс свої корективи як у вимоги, з котрими йдуть до забудовника інвестори, так і, власне, у портрет самого інвестора.
Отже, чотири ключові питання: хто зараз купує житло, за який кошт, що покупець обирає та з якою метою.
Більшість наших покупців (трохи не 2/3) – це традиційно ті, хто шукає житло для себе та своєї родини. Ще більш, ніж третина (понад 35%), – інвестори, які вкладають у нерухомість з метою збереження своїх заощаджень та їх примноження.
Зауважу: після карантину другої категорії стало більше. Раніше ми мали таку статистику: 70% покупців інвестували у новобудови для того, щоб там у подальшому жити, 30% - традиційно вкладали гроші у нерухомість, щоб захистити їх від девальвації чи інших негараздів, не довіряючи хиткій банківській системі. Стимулював людей і загальновідомий факт: на первинній нерухомості можна значно більше й швидше заробити, ніж на вкладах у банку.
Збільшення питомої ваги останніх – характерний сигнал. Він означає, що досвідчені інвестори, які дуже чутливі до ситуації на ринку та взагалі – у економіці,– не лише не втратили довіри в цілому до будівельної сфери, а й не бачать на сьогодні альтернативи безпечному та вигідному інвестуванню у нерухомість на найближчу та короткострокову перспективу.
До речі, подібна ситуація не лише в Україні – вона характерна й для країн зі значно більш стійкими та потужними економіками. До прикладу – країни Європи або США, для яких пандемія стала також важким викликом. За цей період оголосили себе банкрутами чимало підприємств, «загальмували» цілі галузі. Разом з тим, сектор будівництва не тільки не постраждав – він набрав обертів по всьому світу! Інвестори йдуть у цей сектор з подвоєною енергією. Чому? Та тому, що навколо – криза. Тому, що представники фінансового сектору – банківські установи – активно вводять навіть від’ємні ставки по депозитах.
А нерухомість тим часом продовжує розвиватись, користуватись попитом та приносити прибуток.
Втім, повернемось до України. Цікава деталь – наразі помітно розширився спектр тих клієнтів, хто приходить до нас придбати житло для родини. Якщо ще на початку року ми фіксували два основних сегменти таких покупців: представники середнього класу та заробітчани,- то зараз маємо більш строкатий портрет. Це й представники бюджетного сектору, й малий бізнес. Люди намагаються попри все закрити житлове питання – й якнайшвидше.
Тут я вже чую риторичне питання, яке нам, забудовникам, ставлять постійно: мовляв, де у людей гроші, щоб купувати все, що ви будуєте.
Передусім, нагадаю: за різними оцінками, українці щороку витрачають на придбання житла 25-30 млрд грн. Отже, і нинішній рік не буде виключенням.
Підкреслю важливу деталь: після карантину, суттєво змінився підхід до самого інвестування. Традиційно до 80% покупців оформлювали угоди з розтермінуванням і лише 20% здійснювали одразу 100% оплату і таким чином закривали питання. Так було ще на початку поточного року. Але сьогодні левова частина покупців (до 4/5) намагаються сплатити всю суму одразу.
Це має своє пояснення. По-перше, при 100% оплаті покупці отримують у нас певні преференції та знижки. По-друге, у такі доволі непрості часи, як зараз, люди вважають за потрібне зосередитись на найголовнішому придбанні і відкладають інші покупки та скасовують інші плани та витрати.
Щодо вимог з боку покупців. Зазначу, що гучні скандали на ринку цьогоріч та минулого року мали певний ефект «шокової терапії» і зробили українців вибагливими й обережними.
Люди вже дивляться не лише на історію компанії та її «портфоліо» -- їх цікавить, наскільки ця компанія впевнено тримається на ринку протягом всього часу свого існування, який сповідує принцип ведення бізнесу, наскільки вона гнучка і чи спроможна оперативно реагувати за зовнішні виклики. Дуже важливу роль відіграє зараз клієнтоорієнтованість.
Певним чином змінились і вимоги до об’єктів, якими цікавляться наші покупці.
Ситуація нинішнього року багатьох розвернула обличчям до ключових цінностей: власна родина; власна оселя, яка може бути також і робочим кабінетом; власний час, який не обов’язково витрачати на дорогу до офісу тощо. Карантин змусив людей переоцінити певні категорії. І цінність власного житла значно виросла.
Разом з тим, людям стає важливим не лише житло як таке. Вони платять не просто за квадратні метри квартири – вони прагнуть оселятись у повноцінному житловому просторі з інфраструктурою повного циклу, де вони б мали все, що необхідне для життєдіяльності, просто поруч з власним будинком чи у своєму дворі.
Власне, саме на таких проєктах ми нині й зосереджуємось. Переконаний, це тренд для всього ринку на найближчі декілька років.
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер вчора о 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол вчора о 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков вчора о 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
- Отримання частки у спільному майні колишнього подружжя через суд Альона Прасол 08.04.2025 10:49
- Як впоратися з хронічно незадоволеним співробітником і не допустити проблем у компанії Олександр Висоцький 08.04.2025 10:15
- Оскарження запобіжного заходу тримання під вартою: кут охорони п'ятого Президента України Лариса Криворучко 07.04.2025 23:48
- Чому алюміній і мідь стають новим стратегічним ресурсом? Ксенія Оринчак 07.04.2025 18:13
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? 865
- Вікторія Спартц – президент України? 647
- The Telegraph: Україна може зіткнутись з жорстким ультиматумом Трампа 604
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? 367
- Хто і за що торгується: надра України і ставка на "гаранта схеми" 197
-
"Приїхало 65 фур". У Чернігів з Польщі перевезли текстильну фабрику: коли відкриють
Бізнес 53022
-
Мережа супермаркетів на Закарпатті попалася на дробленні бізнесу на пів сотні ФОПів – фото
Бізнес 14880
-
Польща підписала багатомільйонний контракт зі США на виробництво тротилу
Бізнес 13840
-
Amazon скасував замовлення на товари з Китаю через мита Трампа
Бізнес 12556
-
Міцна кава за наукою в домашніх умовах: новий спосіб приготування від вчених
Життя 11863