Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.10.2019 09:26

Для членів наглядових рад про антикорупційне законодавство

Експерт з питань антикорупційної політики, член правління Національної асоціації антикорупційного комплаєнсу

Допомога членам наглядової ради з’ясувати свої права та усвідомити обов’язки у контексті дії антикорупційного законодавства України.

18 жовтня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції».

Відтепер особи, які входять до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто член наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, отримав низку заборон, обмежень та обов’язків, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Варто наголосити, що українське законодавство розрізняє поняття:

член наглядової ради;

незалежний член наглядової ради.

 Довідково:

Цитуємо закон:

- Пункт 10-1 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства»: «незалежний член наглядової ради - фізична особа, яка обрана членом наглядової ради товариства та відповідає вимогам, встановленим статтею 53-1 цього Закону».

- Стаття 53-1 Закону України «Про акціонерні товариства»: «Незалежний член наглядової ради – член наглядової ради, на якого відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов’язків незалежного директора. Зокрема, не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона:

1) входила протягом попередніх п’яти років до складу органів управління цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

2) одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років від цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за кожний з таких років;

3) володіє (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з товариством та/або афілійованими з ним юридичними особами;

4) є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

5) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги цьому товариству та/або афілійованим з ним юридичним особам;

6) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

7) є акціонером - власником контрольного пакета акцій та/або є представником акціонера - власника контрольного пакета акцій цього товариства в будь-яких цивільних відносинах;

8) була сукупно більш як 12 років членом наглядової ради цього товариства;

9) є близькою особою осіб, зазначених у пунктах 1-8 цієї частини;

10) не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами товариства.

Вимоги пунктів 1, 2 та 6 цієї частини не поширюються на випадки обіймання посади незалежного директора товариства та відносини, пов’язані з цим». 

У контексті дії Закону України «Про запобігання корупції» різниця між членом наглядової ради та незалежним членом наглядової ради є досить вагомою.

Зокрема на незалежних членів наглядових рад не поширюються вимоги статті 36 «Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» Закону України «Про запобігання корупції».

Також на незалежних членів наглядових рад іноземців-нерезидентів не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції». Тобто такі особи не мають обов’язку:

подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

інформувати Національне агентство з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента;

подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

 Водночас на членів наглядових рад господарських товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, поширюються:

Закон України «Про запобігання корупції»:

Стаття 23. Обмеження щодо одержання подарунків;

Стаття 24. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;

Стаття 28. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

Стаття 36. Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав (крім незалежних членів);

Стаття 37. Вимоги до поведінки осіб;

Стаття 38. Додержання вимог закону та етичних норм поведінки;

Стаття 40. Політична нейтральність;

Стаття 41. Неупередженість;

Стаття 42. Компетентність і ефективність;

Стаття 43. Нерозголошення інформації;

Стаття 44. Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень;

Стаття 45. Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (крім незалежних членів наглядових рад іноземців-нерезидентів);

Стаття 51. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування (крім незалежних членів наглядових рад іноземців-нерезидентів);

Стаття 52. Додаткові заходи здійснення фінансового контролю (крім незалежних членів наглядових рад іноземців-нерезидентів);

Стаття 60. Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації;

Стаття 65. Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

 Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків;

Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю (крім незалежних членів наглядових рад іноземців-нерезидентів);

Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень;

Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції.

 Кримінальний кодекс України:

Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації.

 Отже, якщо член наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, під час виконання своїх повноважень не повідомить про наявність у нього реального конфлікту інтересів або вчинить дії в стані реального конфлікту інтересів, то йому загрожує адміністративна відповідальність у формі штрафу і довічне поміщення в реєстр осіб яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення чи порушення пов’язаного з корупцією.

У якості практичного кейсу можна навести приклад ситуації коли член наглядової ради отримав коштовний подарунок від бізнес-партнера (який не є його близькою особою) або іншої зацікавленої, в лояльності такого члена наглядової ради, особи то в такій ситуації члена наглядової ради порушує обмеження на отримання подарунків встановлені статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» та має понести відповідальність за статтею 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Підсумовуючи викладене: членам наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі варто, відклавши всі нагальні справи, терміново вивчати Закон України «Про запобігання корупції».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи