Чому під час війни Україна бореться за проведення Всесвітньої виставки в Одесі
Україна отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій
Наприкінці 2021 року Україна в «особі» Одеси подала свою заявку на відбір країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Те, що було ініційовано бізнесом, підтримала держава, а заявку до Бюро міжнародних виставок відправили за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Захід, що подарував світові Ейфелеву вежу, перший дзвінок та друкарську машинку, міг пройти на нашій землі — це надихало.
На той час нашими конкурентами були Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), Рим (Італія), Пусан (Південна Корея) та москва (росія). Попри те, що виставка ніколи не проходила у Східній Європі, ніхто не очікував великої боротьби з боку України, більше ставили на «північного сусіда». Так само як майже ніхто не очікував великого опору нашої держави в разі вторгнення росії. Обидві групи «експертів» помилялися.
24 лютого розставило все по своїх місцях. Росія показала свою кровожерливість та неадекватність, яка не може бути притаманною країні, що претендує на проведення EXPO. Щойно ЗСУ дали першу відсіч окупантам на Півночі, ми розпочали власну боротьбу на дипломатичному фронті. Тоді не майже не стояла задача вибороти проведення виставки в Україні — першочергово ми хотіли викинути з цього змагання саме москву.
У травні росія заявила, що відкликає свою заявку на проведення EXPO 2030. Це був такий собі «жест доброї волі», але вже на дипломатичному фронті. Насправді війна показала, що росія ніколи не відмовляється від чогось, допоки її не виженуть. Так само було й із Всесвітньою виставкою.
Тепер в України був вибір: відмовитися від подальшої боротьби та втратити всі напрацювання через війну або, попри всі негаразди, продовжити змагання. Українці не були б українцями, якби здалися.
У світі люди бачили EXPO символом прогресу, українська команда побачила в ньому символ надії, символ майбутнього повоєнної держави. Адже після перемоги на нашу країну чекає довгий та складний час відновлення. Доведеться відбудувати все, що зруйнувала росія — школи, лікарні, житлові будинки, дороги, колії, мости й безліч іншого.
Ми бажаємо, аби оновлену та відбудовану Україну побачив весь. Щоб так само як прикуті очі жителів планети до нашої держави під час війни, вони були прикуті й до відродженої та зміцнілої України.
Саме тому навіть зараз, під час важких боїв на Донбасі, під час підготовки ЗСУ до великого контрнаступу паралельно Україна веде боротьбу за проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Країну-переможця оберуть цьогоріч у листопаді. Тому попри максимальну увагу до перемоги на полі бою, ми маємо мобілізувати сили й на дипломатичному фронті.
Досвід попередніх виставок говорить, що побачити EXPO до країни зазвичай приїжджають 20 мільйонів туристів. Наприклад, у Дубаї було 30 мільйонів людей, у Мілані — 19 мільйонів, у Шанхаї — близько 70 мільйонів.
За попередніми оцінками виставку в Україні у 2030 році можуть відвідати 20 мільйонів людей. Помножте це на бренд незламності українців та на інтерес до нашої держави з боку мешканців усього цивілізованого світу й отримаєте приблизний результат, який поки що важко виразити у числовому чи грошовому форматі.
Проте головне — EXPO принесе Україні увагу, на яку вона заслуговує. Вона отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій. За це варто боротись. Навіть під час війни.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1214
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
17900
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12059
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11797
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 8662
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6887