Українська металургія: криза, спека, страйки
Події, якими відзначилися останні два місяці в українській металургії, змушують дивитися на цю галузь по новому. Через припинення поставок вантажів з територій Донбасу, що не знаходяться під контролем української влади, у багатьох підприємств збільшилися в
Події, якими відзначилися останні два місяці в українській металургії, змушують дивитися на цю галузь по новому. Через припинення поставок вантажів з територій Донбасу, що не знаходяться під контролем української влади, у багатьох підприємств збільшилися витрати, пов'язані з закупівлею матеріалів поза межами налагоджених виробничих ланок постачання.
Нова проблема, що постала перед підприємствами, - це суттєве погіршення рівня життя працівників внаслідок стрімкого підвищення комунальних тарифів та цін. Проблема оплати за комунальні послуги суттєвої частини заробітної плати стала болючою та відчутною навіть для таких традиційно високооплачуваних спеціальностей як професії у галузі металургії.
Зрештою, власники підприємств зіткнулися з вимогами підвищення заробітної плати, а це, на мій погляд, у макроекономічному сенсі не є нічим іншим як перекладанням проблем, пов'язаних з держуправлінням виключно на плечі роботодавців.
Враховуючи те, що традиційно в гірничо-металургійному комплексі працюють соціально активні громадяни, не дивно, що українськими металургійними комбінатами прокотилася хвиля стихійних протестів та страйків. Всі ці події об'єднала спільна вимога підвищення заробітної плати. Незважаючи на те, що за останні роки більшість підприємств безперервно переглядали тарифні ставки у напрямку збільшення, вимога підняття заробітної плати стала ключовою у протестній страйковій хвилі цього року.
На жаль, у цьому контексті, фактична криза металургійної галузі відійшла на другий план. Фіскальний тиск, ріст тарифів, цін на енергоносії, сировину та залізничні перевезення систематично ускладнюють роботу металургійних підприємств. Якщо врахувати наслідки блокування непідконтрольних територій Донбасу, що вже обійшлися Україні в 1% ВВП, та пов'язану з нею необхідність перегляду джерел сировини та логістичну складову доставки цієї сировини, для багатьох підприємств здійснення виробничої діяльності може розцінюватись на межі з дивом. На думку спеціалістів, протестні настрої працівників штучно розігріваються в інформаційному полі, що може опосередковано вказувати на наявність третіх осіб, зацікавлених у дестабілізації економіки України, підвищенні градусу соціальної напруги, а відтак у створенні проблем на державному рівні.
Деякі підприємства вже відчули фінансовий дисбаланс, що виник внаслідок підвищення зарплат на вимогу працівників. Наприклад, підвищення заробітних плат на «Арселор Міттал Кривий Ріг» коштувало підприємству близька 1 мільярда гривень. Це, на думку керівника підприємства, поставило комбінат на межу рентабельності. Цілком ймовірно, що підвищення заробітних плат шахтарям «Євраз Суха Балка» вплинуло на рішення власників про продаж активів підприємства.
У зв'язку з цим, багатьом підприємствам доведеться скоротити плани щодо модернізації виробництва, захисту довколишнього середовища, та навіть деякі соціальні програми.
На Побузькому феронікелевому комбінаті також змушені переглянути деякі з програм. Враховуючи, що ПФК є основним роботодавцем у селищі, припинення програм матиме суттєвий негативний вплив на соціально-економічний стан регіону. Протягом багатьох років підприємство запроваджувало соціальні програми, вносило суттєвий вклад у життєдіяльність місцевої громади, а відповідно і працівників підприємства. За останні п'ять років сума інвестицій в соціальну сферу селища Побузьке сягнула майже 16 мільйонів гривень. Ці гроші були витрачені на підтримку медичних і освітніх закладів селища, і спонсорська допомога культурним та спортивним колективам.
Комбінат також активно інвестував у професійну підготовку не лише власних працівників, але й інших жителів селища. Завдяки фінансовій допомозі комбінату, 134 людини отримали змогу здобути вищу освіту. У випадку подальшої дестабілізації роботи підприємства та стихійних протестів, керівництво комбінату не виключає змушеного повного зупинення та консервації потужностей. Що означає крах підприємства, яке постачає воду та здійснює водовідвід, є власником газопроводу та газорозподільчої станції місцевим жителям, які пережили тяжкі 90-ті роки пояснювати не потрібно.
Наразі, все у галузі залежить від запасу міцності кожного з підприємств. Зі стратегічної точки зору, для України вигідніше мати працюючу прибуткову галузь, яка не лише забезпечує населення робочими місцями, а також підтримує місцеву соціальну інфраструктуру. Досягнути цього можна за допомогою створення сприятливих умов для розвитку промисловості, зменшення податкового навантаження, знищення корупції. Владі необхідно припинити оцінювати підприємства, як джерела отримання миттєвого зиску та почати керуватись стратегічним мисленням, направленим на тривале соціальне партнерство з підприємствами задля поліпшення матеріального становища громадян.
Переконаний у тому, що працівники мають право на гідну роботу та гідну оплату праці. Процес поліпшення умов праці та рівня доходів у звязку з процесами євроінтеграції, на мою думку, незворотний. Проте тягар даних витрат не може бути одномоментно покладений на плечі підприємств, які за даних умов змушені фактично боротися за виживання, одночасно вирішуючи масу соціально-економічних завдань. Досвід інших країн доводить, що добробут громадян поліпшується по мірі створення державою гідного бізнес-клімату, сприятливого інвестиційного середовища, створення ефективної системи захисту прав та інтересів бізнесу та громадян.
Ці обставини необхідно враховувати і працівникам підприємств, які приймають участь у дестабілізаційних заходах та усвідомлювати можливі негативні для виробництва наслідки, які можуть виявитись несумісними з їх власними соціальними прагненнями, а в окремих випадках взагалі непоправними.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5379