Гроші на війну

Для нормального забезпечення Збройних Сил України необхідно принаймні 2% ВВП, тобто майже 30 млрд. грн, наразі в бюджеті на 2014 рік на ці потреби Міністерства оборони закладено 15,2 млрд. грн. Тому в березні, після оголошення часткової мобілізації, Верховна Рада для її фінансування виділила додатково Міноборони з резервного фонду близько 4,6 млрд. грн. З цього додаткового ресурсу 1,5 млрд. грн. планується спрямувати на ремонт та поновлення озброєння, стільки ж – на придбання паливно-мастильних матеріалів, 656 млн. грн.  – на грошове забезпечення військових, 612 млн. грн. – на придбання озброєння та військової техніки. Таким чином, загальна сума бюджетного фінансування Міноборони збільшилася до 19,8 млрд. грн. або лише 1,25% ВВП країни. Але цього замало.

В пошуках недостатньої суми в квітні парламент схвалив приватне фінансування армії, дозволивши приймати для її потреб доброчинні пожертви від юридичних та фізичних осіб. За  даними Міноборони,  станом на 29 травня звичайні українці надали армії матеріальну допомогу у розмірі 126,7 млн. грн за допомогою SMS -повідомлень та дзвінків. З  них 119,1 млн. грн. пішло на матеріально-технічне забезпечення (польове обмундирування нового зразку, нові шлеми, спальні мішки, взуття тощо), а решта – на медичне забезпечення військових.

У травні Міністерство фінансів почало проводити випуск казначейських облігацій «Військові» на загальну суму 1,1 млрд. грн., які можуть купити як юридичні, так і фізичні особи.  

21 травня Мінфін зробив перший випуск цих цінних паперів  (один сертифікат – номінальною вартістю 1000 грн.) – для придбання фізичними особами, а Ощадбанк почав їх продаж. Де-юре ці цінні папери є  зобов’язаннями, котрі держава має погасити через два роки. Але фактично вони більш схожі на пожертви із сертифікатом «для засвідчення патріотизму», адже для інвестування вони не підходять. Зокрема, дохідність  цих облігацій складає 7% річних, тобто вона не компенсує навіть зниження купівельної спроможності гривні за рахунок інфляції, котра очікується в розмірі 8,3% в середньому за 2014 рік, 12,9% - за 2015-ий, за прогнозами Міжнародного валютного фонду.  Станом на 29 травня, за даними Ощадбанку, населення придбало вже 4190 шт. військових облігацій на загальну суму 4,19 млн. грн. чекаємо на участь банків!

Загалом тренд  до скорочення військових видатків спостерігався останніми роками по всьому світу. Цьому сприяла і черга криз – від іпотечної в США, яка призвела глобальної фінансової, до боргової кризи в Європі, і припинення війни в Іраку. Але навіть в порівнянні із скороченим обсягом військових видатків інших країн Україна помітно відстає. Наприклад, в Росії в 2008-2011 рр. на ці потреби спрямовувалося в середньому 3,7% ВВП, а в 2013 р. ці видатки сягнули 4,1% ВВП. А в Сполучних Штатах – 4,7% і 3,8%, відповідно. В європейських країнах ці показники дещо менше, проте розрив все одно вражаючий, якщо аналізувати абсолютні цифри. Наприклад, минулого року Україна витратила на військові нужди $5,3 млрд., в той час як Рос і я в 16 разів більше - $ 87,8 млрд. Крім того, військові видатки США склали $640,2 млрд., Китаю - $188,5 млрд., Франції - $61,2 млрд., Великобританії - $57,9 млрд., Німеччини - $48,8 млрд., Італії - $32,37 млрд., Бразилії - $31,5 млрд., Туреччини - $19,1 млрд., Канада - $18,5 млрд., Нідерланди - $10,3 млрд., Польща - $9,3 млрд. Обсяг видатків, аналогічний українському, минулого року мали такі країни як Бельгія, Греція і Швейцарія. Населення цих країн в 4-6 разів менше, ніж в України, так й площа їх територій менша в 4-20 разів. Цифри наглядні. Вихід один – НАТО.