Декомунізація профспілок, як фактор їх демократизації!

Те що сьогодні існуюча система формування, підконтрольності, виборності та підзвітності в профспілках недосконала відчувають усі громадяни країни. Повністю консервативна система управління в профспілках дозволяє профспілковим чиновникам «вічно» бути керуючими головами та, практично, довічно сидіти на займаних посадах.  

Існуюча виборна система знизу до верху побудована так, що вона дозволяє включати до складу делегатів на профспілкові зібрання (конференції, з’їзди, тощо) профспілкових функціонерів різного рівня, які тримаючись за посаду, підтримують таких же посадовців на більш вищому рівні. І чим вище рівень виборів, тим менше ці вибори є вибором простих членів профспілок, вони фактично перетворюються в вибори профспілкових функціонерів. Таким чином, прикриваючись профспілковими статутами, штучно створюється легітимність таких виборів, які, практично, не мають жодного відношення до демократії.  

А оскільки така система профспілкових виборів роками пітримувалася роботодавцями, державною системою, то згодом профспілки перетворилися в придаток держави та фактично перестали захищати інтереси працівників. Така інституція, як існуючі профспілки, фактично втратила своє історичне значення. Те, що сьогодні відбувається певна активність старих профспілок (пікетування КМУ, тощо...), скоріше можна пояснити необхідністю власного виживання профспілкових функціонерів, а ніж турботою за долю працючих людей. Адже протягом 24 років незалежності вони нічого не зробили аби покращити становище трудярів, то в існуючих умовах їх активність інакше, як псевдоактивністю чи політичними спекуляціями, пояснити не можна.  

Назріло питання кардинально переглянути закон про профспілки, повністю оновити його, зробити більш дієвим, демократичним, підвищити роль і значимість простих членів профспілок. В центрі вимог і понять закону треба поставити здатність закону до ефективного захисту прав трудової людини, а профспілкових функціонерів – нести відповідальність за свою бездіяльність перед членами профспілок.  

Головними аспектами мають бути закріплено право члена профспілки на захист незалежно на якому підприємстві він працює, коли член профспілки сам обирає свою профспілку, яка буде захищати його трудові права, вибори профспілкових керівників  мають проводитися прямим голосуванням, як на місцях, так і на національному рівні. Пряме голосування має стати ефективним інструментом, як при обранні профспілкового лідера, так і при переобранні чи відкликанні профспілкового функціонера.  

Пора відмовитися від комуністичних понять, таких як горкоми та обкоми в профспілках, їх мають замінити Представництва від профспілки на місцях, починаючи з підприємства , головна значимість яких - це забезпечення юридичної допомоги та правого захисту інтересів працівників.      

Профвнески мають платитися добровільно членами профспілок, а не примусово утримуватися без дозволу та юридичних підстав роботодавцем, з їх заробітної плати.  

Добровільність створення профспілок, їх діяльність повинна повністю і залежати лише від добровільності їх членів, а не від профспілкових функціонерів, які паразитуючи на профспілкову майні, профспілкових коштах, мало піклуються захистом прав та інтересів працюючих людей, заради чого і створюються профспілки.

Сподіваємося, що Народні депутати України, перш за все, Комітет Верховної ради України  з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, підтримають ці пропозиції і разом з прогресивними представниками профспілкової спільноти, напрацють новий проект закону про профспілки, який, дійсно, буде відповідати сучасним вимогам трудового суспільства.