Декомунізація профспілок, як фактор їх демократизації!

Те що сьогодні існуюча система формування, підконтрольності, виборності та підзвітності в профспілках недосконала відчувають усі громадяни країни. Повністю консервативна система управління в профспілках довзволяє профспілковим чиновникам «вічно» бути керую

Те що сьогодні існуючасистема формування, підконтрольності, виборності та підзвітності в профспілкахнедосконала відчувають усі громадяни країни. Повністю консервативна системауправління в профспілках дозволяє профспілковим чиновникам «вічно» бутикеруючими головами та, практично, довічно сидіти на займаних посадах. 

Існуюча виборна системазнизу до верху побудована так, що вона дозволяє включати до складу делегатів напрофспілкові зібрання (конференції, з’їзди, тощо) профспілкових функціонеріврізного рівня, які тримаючись за посаду, підтримують таких же посадовців на більшвищому рівні. І чим вище рівень виборів, тим менше ці вибори є вибором простих членівпрофспілок, вони фактично перетворюються в вибори профспілкових функціонерів. Такимчином, прикриваючись профспілковими статутами, штучно створюється легітимність таких виборів,які, практично, не мають жодного відношення до демократії. 

А оскільки такасистема профспілкових виборів роками пітримувалася роботодавцями, державноюсистемою, то згодом профспілки перетворилися в придаток держави та фактичноперестали захищати інтереси працівників. Така інституція, як існуючі профспілки,фактично втратила своє історичне значення. Те, що сьогодні відбувається певнаактивність старих профспілок (пікетування КМУ, тощо...), скоріше можна пояснитинеобхідністю власного виживання профспілкових функціонерів, а ніж турботою задолю працючих людей. Адже протягом 24 років незалежності вони нічого незробили аби покращити становище трудярів, то в існуючих умовах їх активністьінакше, як псевдоактивністю чи політичними спекуляціями, пояснити не можна. 

Назріло питання кардинальнопереглянути закон про профспілки, повністю оновити його, зробити більш дієвим, демократичним,підвищити роль і значимість простих членів профспілок. В центрі вимог і понятьзакону треба поставити здатність закону до ефективного захисту прав трудовоїлюдини, а профспілкових функціонерів – нести відповідальність за своюбездіяльність перед членами профспілок. 

Головними аспектамимають бути закріплено право члена профспілки на захист незалежно на якомупідприємстві він працює, коли член профспілки сам обирає свою профспілку, якабуде захищати його трудові права, вибори профспілкових керівників  мають проводитися прямим голосуванням, як намісцях, так і на національному рівні. Пряме голосування має стати ефективнимінструментом, як при обранні профспілкового лідера, так і при переобранні чи відкликанні профспілкового функціонера. 

Пора відмовитися відкомуністичних понять, таких як горкоми та обкоми в профспілках, їх маютьзамінити Представництва від профспілки на місцях, починаючи з підприємства, головназначимість яких - це забезпечення юридичної допомоги та правого захисту інтересів працівників.   

Профвнески маютьплатитися добровільно членами профспілок, а не примусово утримуватися без дозволута юридичних підстав роботодавцем, з їх заробітної плати. 

Добровільністьстворення профспілок, їх діяльність повинна повністю і залежати лише від добровільностіїх членів, а не від профспілкових функціонерів, які паразитуючи на профспілковумайні, профспілкових коштах, мало піклуються захистом прав та інтересівпрацюючих людей, заради чого і створюються профспілки.

Сподіваємося, що Народнідепутати України, перш за все, Комітет Верховної ради України  з питань соціальної політики, зайнятості тапенсійного забезпечення, підтримають ці пропозиції і разом з прогресивнимипредставниками профспілкової спільноти, напрацють новий проект закону пропрофспілки, який, дійсно, буде відповідати сучасним вимогам трудовогосуспільства.