Енергія відходів: що радить Європа в питаннях сміття?

На сьогодні в Європі працює понад 400! заводів, які спалюють сміття. Німеччина, Швеція, Чехія та інші країни, які стоять далеко не на останній сходинці сміттєпереробної еволюції, не можуть і не хочуть відмовлятися від сміттєспалювальних потужностей. Спробую пояснити причини такого рішення на прикладі столиці Чехії – Праги.

Працюючи над стратегією розвитку сфери поводження з побутовими відходами, перед нашою командою постало завдання визначення подальших перспектив основних інфраструктурних об’єктів столиці.

В першу чергу, я маю на увазі сміттєспалювальний завод «Енергія». Це унікальний для Києва, та й країни в цілому, об’єкт - як з точки зору екології, так і в частині – утилізації сміття. Завод був побудований ще на початку 80-х і зараз потребує глибокої модернізації. Цікаво, що разом з київським було побудовано заводи в Харкові, Дніпрі та Сімферополі. Але вони не збереглись і на сьогодні київський – єдиний діючий в Україні.

«Енергія» забезпечує спалення 25% відходів столиці. Лише невелика частина - сортується, в силу відсутності переробних потужностей, все інше – захоронюється на полігонах.

Пошук успішних прикладів модернізації об’єктів, подібних до столичної “Енергії» вивів нас на чеське підприємство Dukla. Останнє свого часу проектувало і поставляло котли для «Енергії». Зараз Dukla належить компанії Bresson, яка впроваджує проекти з традиційної та альтернативної енергетики.

Кілька днів тому ми відвідали празький завод, який 60% належить місту, 40% - тримають три компанії-інвестори. Загалом Dukla спалює половину сміття, яке утворюється в Празі.

Рис.1. Завод Dukla спалює близько 50% сміття Праги і на 60% належить муніципалітету Праги.

Вразило те, що за конструкцією і технічними параметрами наші заводи дуже схожі, проте за рівнем оснащеності - чехи пішли далеко вперед. Енергія від спалювання сміття на чеському заводі використовується не тільки для опалення прилеглих мікрорайонів. Встановлена турбіна потужністю 17 Мвт виробляє електроенергію, яка за зеленим тарифом продається в загальну енергосистему.

Процеси максимально автоматизовані. Але найбільше примусила заздрити успіху чехів система хімічного очищення димових газів. Чотириступенева система нівелює окиси азоту, діоксини, фурани та окиси вуглецю.

Рис.2. Турбіна, загальною потужністю 17 Мвт, виробляє електроенергію, яку продають за зеленим тарифом.

Залізним доказом екологічної безпечності заводу є те, що на маківці газової труби оселилася сім’я соколів і з’явилися маленькі соколята.

Рис.3. Жителі газової труби на сміттєспалювальному заводі чеської столиці – сімейство соколів.

Жорсткі екологічні норми є стандартом для Європейських країн і регулюються директивою 2000/76/ec. Також, за рішенням Євросоюзу в 2020-му році мають бути закритими всі звалища та полігони, а з 2016-го заборонено відкриття нових. Тому напрямок сміттєспалювальних підприємств має серйозний поштовх до розвитку. Адже за будь-яких умов в структурі відходів залишається значний залишок, який доводиться або захоронювати, або спалювати. Наприклад, в Німеччині, яка уособлює еталонний досвід поводження з відходами, 67 сміттєспалювальних заводів, в Швеції – 30, в Чехії працює4 і буде збудовано п’яте підприємство.

Однак повернемося до України, яка поки що лише біля підніжжя величезної сміттєпереробної проблеми. Нам необхідний комплексний підхід і дуже швидкі дії.

Багато хто сперечається відносно підходів: спалювати сміття чи переробляти? Насправді переробка та спалювання не знаходяться в конкурентних відносинах. Обидва види діяльності є необхідними пазлами екологічно та економічно виправданого управління відходами. Спалювання – найбільш відпрацьована в світі технологія утилізації сміття.

Тут інше питання, ми повинні модернізувати «Енергію» до рівня, коли рівень її екологічної безпеки досягне європейських стандартів. Ми плануємо виконати глибокий технічний аудит, залучивши досвідчених і авторитетних фахівців. Після цього перейти до модернізації з будівництвом сучасної системи очищення димових газів.