Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.02.2016 18:24

Заперечення захисника на обвинувальний акт

Судовий розгляд в кримінальному процесі починається з оголошення прокурором обвинувального акту (ст. 347 КПК України).

       Судовий розгляд в кримінальному процесі починається зоголошення прокурором обвинувального акту (ст. 347 КПК України). 

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає (ст.31), що кримінальне провадження у суді першої інстанції може розглядатись судомодноособово (ч. 1), колегіально, у складі трьох професійних суддів, а бо судомприсяжних, у складі трьох присяжних та двох професійних суддів                 (ч. 2).  

Деякі адвокати, в тому числі і адвокат Зейкан Я.П., висловлюються  про доцільність виступу адвоката після оголошенняобвинувального акту прокурором з певним «виправдовувальним» актом, в захистсвого клієнта. 

Я повністю розділяю вказані думки.  

Однак, пропоную проаналізувати, яким механізмом реалізаціїадвокат може скористатися в цьому випадку і які користь може мати така дія. 

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає прямогомеханізму виступу адвоката з «виправдовувальним» актом, після оголошенняобвинувального акту прокурором. 

Натомість КПК містить принципи за якими кримінальнепровадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоюваннястороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свободі законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК).

Разом з тим, КПК встановлює, що сторони кримінальногопровадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів,інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальнихправ, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК).

Однак чи достатньо вказаних гарантій, вказаних в ст. 22КПК, для реалізації адвокатом такого прийому, як виступ за «виправдовувальним»актом? 

На мій погляд, в реаліях сучасного судочинства – ні!Головуючий у справі може просто, формально, заборони адвокату виступати з такоюпромовою після оголошення прокурором обвинувального акту, пославшись на те, що параграфі3, глави 28 КПК таке право не передбачено і свій виступ і всі свої «виправдовувальні»акти, він (адвокат) зможе оголосити в судових дебатах після закінчення судовогорозгляду.

І формально, головуючий буде правий, а відповідно до ст.321 КПК України, адвокат буде змушений підкоритися розпорядженню головуючого.  

Звісно, можна заявити відвід головуючому, однак напрактиці, це інститут, майже не працює, і в більшості випадків є неефективним. 

Так як, виступи з вказаним «виправдовувальним» актом так,щоб для цього не було формальних перепон і яку форму повинен мати, вказаний «виправдовувальний»акт? 

Кримінальний процесуальний кодекс встановлює, що захисниккористується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якоговін здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюєтьсябезпосередньо підозрюваним, обвинувачуваним і не може бути доручена захиснику(ч. 4 ст. 46 КПК). 

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюванийі обвинувачуваний, а з урахуванням ч. 4 ст. 46 КПК України і його захисник, маєправо під час проведення процесуальних дій подавати свої зауваження тазаперечення щодо порядку проведення дій.  

Таким чином, вважаю що вказаний «виправдовувальний» актзахисту необхідно викладати у формі заперечення на обвинувальний акт іправильно, на мій погляд, посилатися саме на ч. 1, ч. 2 ст. 22, п. 10 ч. 3 ст.42, ч. 4 ст. 46 КПК України. 

Погоджусь з тим, що в п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК Українивказано про заперечення саме щодо порядку проведення дій. Однак ст. 42 КПКУкраїни не містить виключний перелік процесуальних прав підозрюваного,обвинуваченого а також захисника і повністю консолідується з положеннями вказанимив ст. 22 КПК України.  

Що ж робити, якщо суд все ж таки відмовить адвокату увиступі з таким заперечення на обвинувальний акт? 

На мій погляд, доцільним є написання такого запереченняна обвинувальний акт в письмовій формі і після надходження обвинувального актув суд і розподілення справи на суддю, ще до початку підготовчого засідання,подавати його через канцелярію суду.

Адже окрім обвинувального акту, реєстру матеріалівдосудового розслідування, цивільного позову, якщо він був пред’явлений під часдосудового розслідування і інших документів передбачених п. 3, п. 4, п. 5 ч. 4ст. 291 КПК України у суду не має.

Виходячи з вказаних документів, суд, не навмисно, однак суб’єктивно,виходячи з обвинувального акту, цивільного позов, тобто документів які містятьвідомості не на користь клієнта, може сформувати свою суб’єктивну думку щодо обвинувачуваного,не говорячи вже про присяжних, які, як правило не мають юридичної освіти, якубуде досить важко змінювати в ході судового розгляду.  

Більш того, в тому числі і з врахуванням інформації яка міститьсяв обвинувальному акті, суд в підготовчому засіданні може сформувати рішеннящодо запобіжного захисту, якщо такий застосований. 

Тому я приходжу до висновку, що заперечення наобвинувальний акт я добрим інструментом адвоката в захист свого клієнта.

З свого практичного досвіду скажу, що заперечення наобвинувальний акт я використовую, майже у кожній справі, де я є захисником іперепон від суду щодо його заявлення я не зустрічав. Більш того, заперечення наобвинувальний акт допомагає систематизувати свою позицію у справі, а відтак допомагаєобирати правильно тактику захисту. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net