Заперечення захисника на обвинувальний акт

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає (ст. 31), що кримінальне провадження у суді першої інстанції може розглядатись судом одноособово (ч. 1), колегіально, у складі трьох професійних суддів, а бо судом присяжних, у складі трьох присяжних та двох професійних суддів                 (ч. 2).  

Деякі адвокати, в тому числі і адвокат Зейкан Я.П., висловлюються  про доцільність виступу адвоката після оголошення обвинувального акту прокурором з певним «виправдовувальним» актом, в захист свого клієнта. 

Я повністю розділяю вказані думки.  

Однак, пропоную проаналізувати, яким механізмом реалізації адвокат може скористатися в цьому випадку і які користь може мати така дія. 

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає прямого механізму виступу адвоката з «виправдовувальним» актом, після оголошення обвинувального акту прокурором. 

Натомість КПК містить принципи за якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК).

Разом з тим, КПК встановлює, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК).

Однак чи достатньо вказаних гарантій, вказаних в ст. 22 КПК, для реалізації адвокатом такого прийому, як виступ за «виправдовувальним» актом? 

На мій погляд, в реаліях сучасного судочинства – ні! Головуючий у справі може просто, формально, заборони адвокату виступати з такою промовою після оголошення прокурором обвинувального акту, пославшись на те, що параграфі 3, глави 28 КПК таке право не передбачено і свій виступ і всі свої «виправдовувальні» акти, він (адвокат) зможе оголосити в судових дебатах після закінчення судового розгляду.

І формально, головуючий буде правий, а відповідно до ст. 321 КПК України, адвокат буде змушений підкоритися розпорядженню головуючого.  

Звісно, можна заявити відвід головуючому, однак на практиці, це інститут, майже не працює, і в більшості випадків є неефективним. 

Так як, виступи з вказаним «виправдовувальним» актом так, щоб для цього не було формальних перепон і яку форму повинен мати, вказаний «виправдовувальний» акт? 

Кримінальний процесуальний кодекс встановлює, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинувачуваним і не може бути доручена захиснику (ч. 4 ст. 46 КПК). 

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний і обвинувачуваний, а з урахуванням ч. 4 ст. 46 КПК України і його захисник, має право під час проведення процесуальних дій подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій.  

Таким чином, вважаю що вказаний «виправдовувальний» акт захисту необхідно викладати у формі заперечення на обвинувальний акт і правильно, на мій погляд, посилатися саме на ч. 1, ч. 2 ст. 22, п. 10 ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України. 

Погоджусь з тим, що в п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України вказано про заперечення саме щодо порядку проведення дій. Однак ст. 42 КПК України не містить виключний перелік процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого а також захисника і повністю консолідується з положеннями вказаними в ст. 22 КПК України.  

Що ж робити, якщо суд все ж таки відмовить адвокату у виступі з таким заперечення на обвинувальний акт? 

На мій погляд, доцільним є написання такого заперечення на обвинувальний акт в письмовій формі і після надходження обвинувального акту в суд і розподілення справи на суддю, ще до початку підготовчого засідання, подавати його через канцелярію суду.

Адже окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування і інших документів передбачених п. 3, п. 4, п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України у суду не має.

Виходячи з вказаних документів, суд, не навмисно, однак суб’єктивно, виходячи з обвинувального акту, цивільного позов, тобто документів які містять відомості не на користь клієнта, може сформувати свою суб’єктивну думку щодо обвинувачуваного, не говорячи вже про присяжних, які, як правило не мають юридичної освіти, яку буде досить важко змінювати в ході судового розгляду.  

Більш того, в тому числі і з врахуванням інформації яка міститься в обвинувальному акті, суд в підготовчому засіданні може сформувати рішення щодо запобіжного захисту, якщо такий застосований. 

Тому я приходжу до висновку, що заперечення на обвинувальний акт я добрим інструментом адвоката в захист свого клієнта.

З свого практичного досвіду скажу, що заперечення на обвинувальний акт я використовую, майже у кожній справі, де я є захисником і перепон від суду щодо його заявлення я не зустрічав. Більш того, заперечення на обвинувальний акт допомагає систематизувати свою позицію у справі, а відтак допомагає обирати правильно тактику захисту.