Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.10.2019 16:11

Як виконується антикорупційний порядок денний?

Аналітик ГО "Антикорупційний штаб"

Кандидатам в Президенти під час виборчих перегонів було запропоновано підтримати Антикорупційний порядок денний, який був складений коаліцією з 23-х профільних організацій.

Кандидатам в Президенти під час виборчих перегонів було запропоновано підтримати Антикорупційний порядок денний, який був складений коаліцією з 23-х профільних організацій. Із 44 кандидатів, які були зареєстровані, тільки 8 підтримали антикорупційний порядок денний. Двоє з восьми підтримавших в результаті зняли свої кандидатури з виборів.

Після президентських виборів новообраний Президент Володимир Зеленський очікувано зіткнувся із супротивом Верховної Ради, оскільки тодішня провладна більшість була налаштована проти нього. Ще більше цей супротив посилився після інавгураційної промови Президента під час якої він заявив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання.

Проаналізувавши післявиборчі висловлювання кандидатів, які претендували на Президентське крісло ми виявили, що кількість згадок про них в порівнянні з переможцем виборів суттєво впала. Контекст висловлювань також не співпадав з пунктами антикорупційного порядку денного. 

Очевидно, що увага була прикута до переможця виборів – Володимира Зеленського, це показує навіть простий аналіз за допомогою Google Trends. В свою чергу ми можемо проаналізувати його дії вже як Президента, зважаючи на його прямі повноваження і ті вертикалі, якими він безпосередньо керує. Враховуючи те, що до позачергових парламентських виборів у нього був перманентний конфлікт з парламентом ми можемо розглядати ті законодавчі ініціативи, які він вносив у Парламент ще VIII скликання, а також законодавчі ініціативи парламентарів, які спрямовані на вирішення питань Антикорупційного порядку денного.

Президент України згідно із законодавством вносить до Верховної Ради України подання щодо призначення голови Служби Безпеки України. Перебуваючи в конфлікті з парламентом, Зеленський призначив на посаду першого заступника голови СБУ свого друга і партнера Івана Баканова в обхід чинної процедури призначення заступників голови СБУ. З того часу де-факто Баканов – виконував обов’язки голови служби безпеки. Одним з питань антикорупційного порядку денного була ліквідація головного управління СБУ по боротьбі з корупцією. Так званого управління “К”, яке вже не раз доводило свою неефективність і недоцільність.

Те що СБУ не буде займатися економічними злочинами, прямо було написано у програмі кандидата в президенти Зеленського. Так само перед виборами позбавити СБУ непритаманних функцій обіцяла і президентська партія “Слуга народу”. Але вже діючий голова Служби безпеки Іван Баканов заявляє, що вважає недоцільним позбавляти спецслужбу діяльності у сфері боротьби з економічною злочинністю.

Вже в новому парламенті ІХ скликання йде робота щодо нового закону про Службу Безпеки України. Так, в комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулася презентація концепції реформування Служби безпеки України. Представники Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки поінформували, що зараз ведеться активна робота над законопроєктом щодо реформування Служби безпеки України. Рішенням Комітету було створено спільну міжфракційну робочу групу з підготовки даного законопроекту. Також зазначалося, що він має базуватися на стандартах країн НАТО та Європейського Союзу. Приведення спецслужби до стандартів НАТО також було одним з елементів антикорупційного порядку денного щодо СБУ. 1-го жовтня концепт нової редакції закону «Про Службу безпеки України» підтримала колегія спецслужби і вже 15-го Баканов подав законопроект Президенту України. 

На жаль, не дивлячись на досить конкретну вимогу громадськості звільнити керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Президент Зеленський не пішов цим шляхом. 31 травня на сайті Президента України з’явилася інформація про зустріч керівника держави з директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником і керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назаром Холодницьким, на якій Володимир Зеленський наголосив, що гарантуватиме незалежність антикорупційних інституцій і захист від втручання у їхню діяльність. А вже за два тижні в ефірі одного з телеканалів заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка повідомив, що Президент Зеленський дав САП і НАБУ три місяці і подасть до Верховної Ради законопроект про «перезавантаження» Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якщо протягом цього часу ці органи не доведуть свою ефективність. 

На нашу думку, є принциповою помилкою розглядати діяльність НАБУ та САП, як одне ціле, оскільки ці органи, в першу чергу їх керівництво, показали абсолютно різний результат роботи та по різному проявили себе в умовах політичного тиску за період їх існування.  

29 серпня Президент України вніс до Верховної Ради законопроект №1014 який вносить зміни в Конституцію, які дозволяють Президенту України утворювати керуючі органи і призначати на посади керівників НАБУ та ДБР. Він був позначений, як невідкладний і вже 3-го вересня Верховна Рада проголосувала за те, щоб направити цей законопроект на розгляд до Конституційного суду згідно із процедурою. Наразі згідно з чинним законодавством, керівництво даних правоохоронних органів призначає Верховна рада України. Перебирання Президентом на себе повноважень призначати керівників антикорупційних органів в тому числі і НАБУ не несе в собі жодного натяку на інституційне посилення бюро і убезпечення від спроб знищення, а це було одним з питань антикорупційного порядку денного. Також в порядку денному стояло питання щодо забезпечення звільнення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його двох заступників, проте на нашу думку це питання має вирішувати Верховна Рада України, а не Президент збільшуючи свої повноваження.

Інституційним посиленням можна вважати прийняття в цілому законопроекту №1009 який хоч і не ідеальний, але тим не менш дозволяє проводити прослуховування телефонних розмов фігурантів розслідувань для НАБУ незалежно від СБУ. До цього бюро використовувало технічні можливості СБУ для прослуховування. Це може суттєво збільшити ефективність органу і вберегти провадження від витоку інформації. 

В той же день, що і зміни в Конституцію щодо призначення керівників НАБУ і ДБР Президент вніс ще один законопроект №1029 і позначив його як невідкладний, який передбачив також і перезавантаження НАЗК і суттєві зміни в структурі агентства. НАЗК тепер стає органом з одноосібним керівництвом, а не колегіальним, як було до того. Також в 45 денний строк з дня набрання чинності має бути проведений конкурс на керівника НАЗК. В антикорупційному порядку денному питання стояло так:”Яким чином ви забезпечите повне перезавантаження НАЗК, а також гарантуєте відсутність політичного впливу на цей процес?”. З вищенаведеного можна зробити висновок, що Президент за допомогою свого права законодавчої ініціативи і більшості депутатів своєї партії частково виконав пункт порядку денного в контексті перезавантаження НАЗК. Керівника НАЗК призначає Кабінет міністрів України, тому формування конкурсної комісії і забезпечення прозорості проведення конкурсу буде саме їх відповідальністю. 

Слід зауважити, що у тих кандидатів в Президенти, які підтримали антикорупційний порядок денний, але не виграли на виборах наразі немає значних важелів впливу чи, навіть права законодавчої ініціативи. Таке право є наразі лише у колишнього Президента, а наразі депутата Верховної Ради Петра Порошенка, депутатки Верховної Ради Юлії Тимошенко та колишнього голови Служби Безпеки України Валентина Наливайченка, який пройшов в парламент за списками Батьківщини. В умовах монобільшості в Парламенті вплив цих депутатів на формування порядку денного і прийняття законодавчих актів вкрай малий. 

В цілому загальний стан виконання антикорупційного порядку денного можна назвати таким, що поступово виконується. Хоча по деяким питанням, таким як інституційна спроможність НАБУ, та реформування Служби безпеки виникають питання і об’єктивні побоювання.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net