Київ без майбутнього: як столична влада знищує перспективу міста

21 грудня Київська міська рада прийняла рішення «Про бюджет міста Києва на 2018 рік» та «Про програму економічного та соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки».

Представники влади намагалися переконати громаду столиці в тому, що ці документи соціально справедливі та збалансовані. Що в Києві, за нової влади, мовляв не було дефіциту бюджету, що є суцільною брехнею. В останній редакції Бюджету 2017 року дефіцит бюджету ставив близько 4 мільярдів гривень. Тобто, влада відверто бреше киянам. І це не єдина проблема. 

Тезово наведемо лиш деякі неприпустимі речі, за які проголосували ВСІ фракції Київради, крім «Свободи», прийнявши Бюджет і ПЕСР на 2018 рік:

1.       На реконструкцію та модернізацію ліфтів у житлових будниках пропонується виділити 26 млн. грн. Ліфтове господарство знаходиться у вкрай занедбаному стані. Із 20 тисяч ліфтів половина потребує заміни чи капремонту. Загальна потреба у фінансуванні складає понад 700 млн. грн. до 2020 року. Тобто, виділяється менше, ніж 5 % від потреби.

І влада замість того, щоб виправляти ситуацію, постійно скорочує фінансування на ремонти ліфтів. І навіть ці мізерні кошти не використовує в повному обсязі. Так, в 2017 році було виділено 78 млн. Цю суму не було використано в повному обсязі, хоча вона навіть близько не відповідає реальним потребам.

2.      Пропонується виділити на заходи з енергозбереження всього 17 млн. грн.

В розумінні столичної влади енергозбереження – це встановлення лічильників та спів фінансування капітальних ремонтів житлових будинків. Як підхід до даного питання, так і обсяги фінансування – показові.

Замість того, щоб вкладати в заходи енергозбереження, сприяти здійсненню точного обліку комунальних послуг, досягати вищої енергоефективності та скорочення витрат на «проїдання» в інтересах монополістів, влада віддає перевагу старому доброму дотуванню монополістів («Київенерго») за рахунок громади Києва.

3.      Виникають питання про пріоритетів у розподілі коштів з бюджету розвитку.

Так, наприклад, пропонується виділити 70 млн. на будівництво пішохідно-велосипедного переходу між парками «Володимирська гірка» та «Хрещатий».

Натомість, всього лиш 50 млн. на придбання житла для учасників Російсько-української війни та інвалідів війни. На придбання житла для сиріт – 78 млн.

В Києві сьогодні потребують житла більше 300 сиріт, крім того, кожен рік добавляється ще мінімум 250 дітей.

Виходить, для влади важливіший декоративний перехід між парками, де можна перерізати стрічку, ніж забезпечення житлом тих, хто проливає кров на війні та сиріт?

4.      Лише 12,5 млн. грн . передбачається на заходи із боротьби з туберкульозом.

  В Києві нараховується 53 хворі на туберкульоз людини на 100 тисяч населення. Це лише за офіційними даними. При цьому, у 2015 році своєчасно не виявлено 22,5% випадків захворювання, що спричинило подальше поширення туберкульозу серед населення. Україна перебуває серед світових лідерів за поширенням туберкульозу і його стійкої до ліків форми. 

Очевидно, що ні про які системні заходи із протидії поширенню захворювання в місті на 3 мільйона людей із бюджетом в 12 мільйонів мова йти не може.

5.      Будівництво об’єктів соціального призначення – не в пріоритеті влади.

       Більшість грошей, спрямованих на освіту, піде на оплату праці педагогів і лише 1,5 млрд. на капітальні ремонти шкіл та закупівлю обладнання. Рік-два тому будівництво школи коштувало 200 млн. грн., а сьогодні - близько 440 млн. грн. Тобто, реальна потреба міста в освітніх закладах, яку потрібно було починати забезпечувати вже давно, не почне вирішуватися і зараз.

  6.      Знову пропонується виділити 1 млрд. на будівництво багатостраждального Подільського постового переходу.

Загальний кошторис станом ще на 2016 рік становив близько 11 млрд. грн. Для міста це об’єктивно нереально. Тим не менш, навіть той обсяг коштів, який було виділено на 2017 рік (1,3 млдр.) став проблемним в плані реалізації. Протягом бюджетного року, влада скорочувала обсяг фінансування, а потім знову збільшувала. З такими темпами, міст за рахунок міського бюджету не вдасться побудувати і за 10 років.

Способів виходу з ситуації всього декілька: виділення з Держбюджету (або зміна пропорції податкових надходжень, які розподіляються між міським і державним бюджетами) або залучення інвесторів. Обидва способи влада поки не використала.

7.      47 млн. пропонується виділити на розроблення схем планування забудови території.

Тобто, мова йде про розробку нових детальних планів території (ДПТ), які влада продовжує намагатися незаконно приймати всупереч законодавству, яке вимагає, щоб спочатку приймався Генплан міста, а вже потім зонінг та ДПТ. Виходить, влада здійснює масштабну містобудівну аферу і ще й фінансує її з кишень киян.

8.     Пропонується виділити 136 млн. на компенсацію за пільговий проїзд автомобільним транспортом та 887 млн. на компенсацію за пільговий проїзд електротранспортом.

Виникають питання щодо механізму контролю за використанням цих коштів, зокрема, власне обліку кількості поїздок. В транспорті загального користування фактично відсутні технічні засоби, здатні забезпечити дієвий облік кількості поїздок громадян, які мають право на пільги. Тобто, КМДА покладається на розрахункові формули та приблизні показники. Тут може виникнути ситуація подібна до тієї, яка склалася навколо сплати за паркування. Тільки там мова йде про прибутки, а тут про витрати з міського бюджету.

Депутати і громадськість не отримали належну інформацію про деталізацію витрат. Зокрема, не надано детального аналізу витрат за аналогічною статтею за попередні роки, динаміку змін, зокрема, помісячний розподіл витрат.

Якщо у випадку з метрополітеном ще зрозуміло яким чином можна порахувати кількість пільговиків та поїздок, які були здійснені за звітний період, то у випадку з наземним комунальним транспортом все набагато складніше. Очевидно, що тут відкривається широке поле для зловживань. Навіть враховуючи те, що йде мова про перерахунок надходжень в комунальні структури, які перебувають у віданні іншого Департаменту КМДА (Транспортної інфраструктури), це не означає, що не потрібно здійснювати належний контроль за розрахунками і вимагати максимально коректних цифр. Зараз наземний комунальний транспорт фактично позбавлений можливості здійснювати відповідний облік хоча б відносно коректно, а формули, які використовуються, дають лише приблизні цифри.

Очевидно, що потрібно запроваджувати сучасну систему оплати за проїзд, яка зможе виконувати і функції обліку. Зараз такі технології використовуються дуже широко в розвинених країнах і вже давно не є інноваційними в світі. Це звична справа. Хоча й тут влада змогла оконфузитися і вляпатися в скандал.

Мова йде про історію з компанією «Альфа пей термінал», котру пов ’ язують з оточенням мера Харкова Кернеса. З нею було підписано договір про запуск автоматизованої системи проїзду в транспорті загального користування, проте проект не було реалізовано. В тому числі, причиною стали завідомо невигідні для міста умови, інформація про які просочилася в ЗМІ.

Ми вимагаємо детального звіту від відповідальних посадових осіб з приводу методик розрахунку цих сум коштів та результатів їх застосування. Громада міста повинна знати як чиновники розпоряджаються її ресурсами. 

9.      На будівництво світлофорів з бюджету розвитку виділяється 2,5 млн.

Місто страждає від заторів і нормально налагоджена робота системи світлофорів є одним з факторів, які здатні частково поліпшити ситуацію. Владі варто було би звернути на це більшу увагу.

10.  Сміттєпереробний завод в Деснянському районі проти волі громади.

Влада планує збудувати коштом міського бюджету сміттєпереробний завод в Деснянському районі. Рішенням про Бюджет було виділено 1 млн. грн. на проектну документацію.

При цьому, думки місцевих мешканців ніхто не запитав. Жодних громадських слухань не проводилося.

Також є питання з приводу підходу влади до фінансування. У Львові будуватимуть сміттєпереробний завод за 85 млн. євро не лише за кошти міського бюджету, а й за кошти Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. З них виділено 10 млн. євро безповоротного гранту на рекультивацію полігону. Таким же шляхом пішов Харків, який планує залучити кошти Світового банку, Івано-Франківськ, де на кошти Європейського банку реконструкції та розвитку розроблена проектна документація.

  ***

Не зважаючи на те, що проекти Бюджету і ПЕСР міста Києва містили величезну кількість недоліків та не пройшли належного громадського обговорення, його підтримали всі фракції Київради («Солідарність», «Самопоміч», «Батьківщина», «Єдність»), окрім фракції ВО «Свобода». Ці документи не забезпечують соціально справедливого розподілу фінансових ресурсів міста та сприяють реалізації корупційних інтересів зацікавлених осіб. Більше того, є значні проблеми із наповненням бюджету.

Один з найбільш яскравих прикладів – це паркувальний збір.

Влада роками обіцяє вирішити питання щодо корупції в цій сфері, але все лишається пустими словами. За 9 місяців 2017 року надходження склали всього 52,7 % від запланованого на рік. Це при тому, що ці плани й так були мізерні – 58 млн. грн. Це однина за найбільших корупційних дір в місті.

Ситуація не просто не вирішується, але й постійно погіршується. На 2018 рік планується 34 млн. від паркувального збору. Виходить, всі запевнення влади в тому, що в місті запрацює система безготівкових розрахунків за паркування, були відвертою і нахабною брехнею. Готівка продовжує потрапляти до рук корупціонерів.

Таких прикладів безліч.

Фракція ВО «Свобода» виступає за реалізацію і виконання всіх соціальних зобов’язань міською владою перед киянами. В частині соціального забезпечення, здійснення ремонтів житлового фонду, реалізації інфраструктурних об’єктів, забезпечення належної якості життя киян. Проте, рішення, запропоновані владою, не забезпечують виконання цих завдань. Більше того, вони забезпечують соціальну нерівність у столиці, спрямовані на задоволення інтересів чиновників та провладних корупціонерів.

Депутати від «Свободи» подавали десятки поправок до цих документів, не залишаючись осторонь і не мирячись із таким станом речей. Ми зробили все від себе залежне, щоб усунути зазначені вище та інші недоліки проектів, але здебільшого провладна більшість їх просто проігнорувала. Тому ми вирішили не підтримувати ці проекти рішень, адже вони не забезпечують повною мірою реалізацію інтересів киян.

Фактично сьогодні в Київраді сформувалася корупційна більшість, яка складається з чотирьох фракцій. В опозиції та на боці киян лишилася лише «Свобода» - єдина партія, яка сьогодні справді захищає інтереси мешканців міста Києва.