Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
05.01.2012 15:55
Заплатив штраф - гаси кредит достроково
Після фінансової кризи 2009-2010 років, коли населення практично не брало кредитів, 2011 рік став періодом «відлиги» - обсяги споживчого кредитування суттєво зросли.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика вчора о 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов вчора о 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич вчора о 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв вчора о 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 7350
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 6158
-
Рекорд року. Український експорт у жовтні досяг $3,8 млрд: список головних товарів
Бізнес 1438
-
Тисяча Зеленського. Гроші можна буде отримати не лише в Дії
Фінанси 1437
-
Поспілкуватися з рослинами. У Лондоні вперше представлять сад зі штучним інтелектом
Життя 1269
Контакти
E-mail: [email protected]