Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
05.01.2012 15:55
Заплатив штраф - гаси кредит достроково
Після фінансової кризи 2009-2010 років, коли населення практично не брало кредитів, 2011 рік став періодом «відлиги» - обсяги споживчого кредитування суттєво зросли.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей вчора о 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак вчора о 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський вчора о 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов вчора о 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 29068
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 22603
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 11795
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 10567
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9908
Контакти
E-mail: [email protected]