Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
05.01.2012 15:55
Заплатив штраф - гаси кредит достроково
Після фінансової кризи 2009-2010 років, коли населення практично не брало кредитів, 2011 рік став періодом «відлиги» - обсяги споживчого кредитування суттєво зросли.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Довіра - валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
Топ за тиждень
Популярне
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 11884
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
10723
-
Дороги, метро, зрада та заробітки. Інтерв’ю з Максимом Шкілем, засновником "Автостради"
Бізнес 8082
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6863
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 6545
Контакти
E-mail: [email protected]