Один зі способів управління арештованими активами можуть зруйнувати
Народні депутати зробили крок до унеможливлення збереження вартості арештованого майна.
Народні депутати прийняли у першому читанні законопроєкт (5141), який у поточній редакції, серед іншого, руйнує одну з базових функцій АРМА – функцію реалізації арештованого майна на відкритих торгах.
Для запобігання поширенню некоректної інформації АРМА звертає увагу громадськості та ЗМІ на принципові нюанси:
1)Мова не йде про реалізацію конфіскату, адже до АРМА практично не передаються активи (1 актив за весь час), щодо яких є вирок суду про конфіскацію. Натомість АРМА в основному управляє майном, на яке накладено арешт і стосовно якого ще немає остаточного вироку суду. При цьому реалізація майна на стадії арешту є визнаним європейським та світовим інструментом збереження вартості такого майна – завдяки капіталізації отриманих від продажу коштів на банківських рахунках.
2)В ухваленому законопроєкті йдеться не просто про рішення суду як підставу для реалізації АРМА майна, а про можливість реалізації тільки після остаточного вироку суду. Зважаючи на кількість таких вироків, можна впевнено стверджувати, що АРМА на практиці взагалі не зможе зберігати вартість майна шляхом його реалізації. А подібних активів в управлінні Агентства більше половини.
Водночас альтернативний законопроєкт (5141-1), на відміну від прийнятого за основу, передбачав можливість реалізації майна якраз на основі рішення суду, тобто лише суд міг би визначати, чи має АРМА право реалізувати арештований актив. Цей підхід позбавляв Агентство дискреційних повноважень обирати спосіб управління активами, але не руйнував функцію реалізації шляхом її прив’язки до остаточних вироків.
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський вчора о 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова вчора о 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 06.02.2026 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 332
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 298
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 197
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 169
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 151
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 1669
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 1532
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1348
-
"Старлінк" грошей та "старлінк" війни: Ілон Маск проміняв Z-патріотів на перший трильйон
Думка 1096
-
Нардепа Гунька посадили на чотири роки за корупцію
Бізнес 930
