Зростання акцизу на пиво – при чому тут зайнятість

Підвищення акцизного податку на пиво матиме негативні наслідки для галузі

Сьогодні в українському парламенті розглядають низку податкових законопроектів і поміж них  - законопроекти так званого «бюджетного пакету». За давньою  щорічною традицією Уряд скористався свої правом і запропонував індексувати ставки податків, визначені в абсолютних значеннях.

Ці ж пропозиції трансформувались без змін в похідні законопроекти, розроблені народними депутатами і профільним комітетом парламенту.  Здавалося б, нічого нового – усталена практика.  Всім індексуємо під  один рівень.

Але питання виникли з  самого початку. Перш за все – чому беремо  інфляцію, яка по року не буде досягнута – 11,6%. Тобто суто розрахункову і точно далеку від реальних очікувань  і прогнозів.

В цьому контексті варто звернути увагу на політику акцизного оподаткування  щодо алкоголю, зокрема пива.

Запровадження посиленого регулювання пива з 2015 року, яке було прирівняне  до міцних алкогольних напоїв, а також нерівномірні збільшення ставки акцизного податку  дали незабаром про себе знати - виробництво пива в Україні скоротилося на понад 42% з 2010 року. При цьому, ставка акцизу на пиво зросла на 276%. Виробництво  поступово відновлювалося з 2017 року, в тому числі завдяки стабільні ставці  акцизу.

Зростали і бюджетні надходження. При стабільній ставці акцизу на пиво у 2018 та 2019 рр. загальні відрахування до бюджетів усіх рівнів від галузі пивоваріння скалали 17,3 млрд грн в 2018 році, 19,4 млрд грн у 2019 році. У 2020 році очікується 20,3 млрд грн.

Тобто зростання обсягів виробництва збільшувало  надходження до бюджету.

Рівень акцизу на пиво в Україні вже досяг мінімально обов’язкового у Європейському Союзі  рівня відповідно до Директиви Ради 92/84/ЄЕС. А з врахуванням роздрібного акцизу – значно перевищує ставку акцизу у Болгарії, Румунії, Німеччині та інших країнах.  

Варто також врахувати, що структура споживання алкоголю  в Україні інша ніж в Європі і це має прямий вплив  на доходи бюджету – резерви додаткових  надходжень можна за бажання шукати не в пивній галузі. Продовження процесів детінізації на ринку міцного алкоголю, без сумніву,  такі резерви ще виявить. І, за належного підходу, виявить досить швидко.

Пивна галузь – це не тільки пивоварні заводи – найвища ланка у ланцюгу доданої  вартості. Це багато суміжних – сільське господарство, виробництво солоду, транспорт, торгівля, HoReCa, інші постачальники.

Броварні надають робочі місця понад 10 тисячам людей, а разом із суміжними галузями - понад 160 тисяч працюючих.

У більшості країн Європейського Союзу уряди вживають заходи для підтримки пивоварної галузі та готельно-ресторанного сектору, зокрема, короткочасне відшкодування податків та соціальних виплат, відшкодування акцизів, сплачених за нереалізоване пиво, а також заморожування та/або відтермінування підвищення ставки акцизу. Це відповідає рекомендаціям ОЕСР для урядів країн-членів.

В Україні ми такого не бачимо. І навряд побачимо – інші пріоритети і зростають проблеми з виконанням держбюджету. Вони не зміняться, хоч  швидкого кінця пандемії ще не видно. Більше того – маячить загроза повного локдауну, який на багатьох бізнесах  поставить хрест. Недовантажені броварні також під загрозою закриття.

Як свідчить офіційна статистика та аналіз пропозицій про роботу, ринок праці в Україні під час  карантину не мав чіткої  тенденції – кількість вакансій зменшувалась, потім збільшувалась. Але це в оголошеннях.  Проте так чи інакше, сотні тисяч людей втратили роботу – як офіційна статистика, так  і соціологічні опитування це засвідчують. Від 400 тис до 2,8 млн -  залежно від того, хто рахував і на основі яких даних. Насправді цього непевно сказати не може ніхто – ні держава ні експерти.

 Підвищення податків в умовах  продовження пандемії зміцнить тенденцію  на скорочення робочих місць.

За оцінками галузі, при підвищені акцизу на пиво з 2021 року понад 20 000 людей втратять роботу у пивоварній та суміжних галузях. Якщо врахувати мінімальні  і  максимальні розміри допомоги по безробіттю – це понад  1,4 млрд грн виплат безпосередньо у галузі і  в суміжних.

Збереження ж ставки акцизу на пиво на рівні 2,78 грн за літр у 2021 році дозволить підтримати галузь у кризовий час та принесе  600 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету від галузі, включаючи ПДВ, відрахування із заробітних плат та інші податки.

Тому  і Уряду і законодавцям варто звернути увагу на реальну економіку і ризики для сфери зайнятості. І цього разу нарешті не наступати на традиційні «граблі».

Часом здається по-іншому, але всі ми хочемо мати ситуацію «win-win».