Дискримінаційні умови виплат переселенцям
Останнім часом органи соціального захисту почали розсилку «листів щастя» деяким переселенцям, які отримували щомісячну грошову допомогу, за підставою знаходження на їх депозитних рахунках сум, що перевищують дозволений ліміт (10-кратний розмір прожиткового
Останнім часом органи соціального захисту почали розсилку «листів щастя» деяким переселенцям, які отримували щомісячну грошову допомогу, за підставою знаходження на їх депозитних рахунках сум, що перевищують дозволений ліміт (10-кратний розмір прожиткового мінімуму). У зазначених листах йдеться не тільки про припинення виплат, але й про повернення раніше отриманої допомоги під загрозою вжиття більш суворих заходів. Чи варто лякатися цих вимог?
Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 505 (із наступними змінами), передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім ’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Але уявіть ситуацію, коли людина або родина, особливо з дітьми, терміново кидає власну оселю, переміщується з торбою особистих речей в інше місто та винаймає житло. Чи достатніми є 442 грн. на місяць (для працездатних осіб) або 884 грн. (для пенсіонерів та дітей), щоб покрити витрати хоча б на комунальні послуги, не кажучи про власне орендну плату за житло? Звичайно, ні! – і це стосується не лише столиці та міст-мільйонників, але й менш дорогих локацій.
За логікою уряду щодо умов виплати адресної допомоги, громадянин або вся його родина можуть мати офіційні накопичення для «великого переселення» у розмірі, який не перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, ті, хто масово виїжджали та отримували статус переселенців у 2014-2015 р.р., могли мати на банківському депозитному рахунку не більш 12180 грн., що становило близько 450 доларів США. Саме ці кошти (або пасивні доходи від них), вважають високопосадовці, можуть врятувати родину від зайвих витрат на новому місці проживання. Особливо, коли у працездатних осіб тимчасово немає роботи, люди похилого віку потребують ліків, не кажучи вже за потреби дітей. І все це відбувається у чужому місті та в орендованому житлі!
Привертає увагу і те, що у п. 3 вищезазначеної постанови уряду зазначено про фінансування витрат, пов’язаних з наданням цієї щомісячної адресної допомоги, яке здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету як благодійна або міжнародна допомога.
Але задамося питаннями – з якого розрахунку визначався розмір цієї адресної допомоги? З якого розрахунку уряд обмежував її виплати для осіб, які мають депозит, порогом 10-кратного розміру прожиткового мінімуму? Чому не 5-кратного або 50-кратного? Якщо перевести розмір депозитних накопичень у площину їх щомісячної дохідності, то для покриття середньостатистичних витрат для винаймання 1-2-кімнатної квартири у Києві (від 5-6 тис. грн), потрібно мати депозит у розмірі якнайменш півмільйона гривень! Тобто це у десятки разів вище, ніж урядовий розрахунок!
Ми навіть не припускаємо думки, що уряд, розраховуючи «майновий ценз» максимальних накопичень, серйозно вважав, що, якщо родина вимушених переселенців, накопичивши на депозитному рахунку 20.000 або 50.000 грн., буде їх витрачати на винаймання житла без будь-яких компенсацій? Адже коли скінчаться гроші, тоді що? Повертатися до зони АТО?
З позицій Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, якщо держава (навіть з причин зовнішньої збройної агресії) не змогла забезпечити українським громадянам передбачені нею базові людські права, то чи вправі вона висувати якісь умови для фізичного виживання та мінімальної гідності людей? Умови, які прикриті фіговим листком економії коштів? Тим більш, коштів, які надаються місцевими добродіями та іноземними спонсорами?
Отже, доволі дивно виглядає розгорнута «кампанія» щодо повернення коштів зазначеними категоріями переселенців, особливо на тлі анонсованої реінтеграції Донбасу, яка узгоджується з високими міжнародними інституціями.
Якщо держава не перегляне дискримінаційні умови виплати грошової допомоги для переміщених осіб, а тим більш, буде намагатися її примусово повертати, окрім проблем з реінтеграцією, перспектива Європейського суду з прав людини є неминучою.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427