Потужна економіка – необхідність для затяжної боротьби

Не страх, не паніка, а катарсис – ось те глибинне й усвідомлене, що може й мусить виникати у душі кожного українця у ці дні.

Ми маємо історичний шанс правильно осідлати цю хвилю і вийти з цього трешу повністю підготовленими. Готовими морально, інтелектуально, технологічно та організаційно до нових викликів. Готовими до конкуренції з реальними лідерами світу майбутнього.

А не до протистояння з недолідером-переростком, який, як маленька ображена дитина, сидить на горі іграшок, і сердиться, що не може зрозуміти як у них грати. Тому що мізками не доріс і не розуміє, що з ним ніхто не грає, а просто сміється з нього.

Згодний із концептом Південної Кореї, описаним Анатолієм Амеліним. Коли Північна Корея сперлась на військову підтримку Заходу та сконцентрувала свої зусилля на економічному прориві й стрімких реформах. Для реалізації цього вони навіть частково обмежили демократичні свободи. АЛЕ❗️під контролем західних інституцій, які не дозволили їм скотитися до банальної диктатури.

ВВП на душу населення у постійних доларах 1990 року, Північна та Південна Кореї, 1950-2008:

І при цьому ніхто там не розповідає байки про те, що корупція заважає їм швидко розвиватися. Кожного другого президента останнього періоду в Північній Кореї садять на тривалі терміни. Голів корпорацій регулярно з ганьбою звільняють або саджають. Проте це не є виправданням – розвиток та рух уперед не зупиняється. А розрив із північним сусідом у них уже просто колосальний. Де зараз колись промислова Північна Корея, з усією своєю зброєю, зокрема ядерним? Нікого не нагадує?  

Я проти того, щоб вибудовувати концепт держави лише навколо армії та агропромислового комплексу. Очевидно, що сильна армія і високотехнологічний АПК - це must have. Але це точно похідна від якісної освіти та конкурентної економіки.

І насамкінець, в черговий раз хочу нам усім побажати традиційне черчилівське – Never Give In, Never, Never, Never!