Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.05.2020 13:00

Україна – велика. І викликів, що потребують реагування громадськості, чимало

Керівниця групи проектів ПРООН з демократичного врядування

Громадські організації в Україні завжди були рушієм реформ. Проте вони є лише частиною суспільства, хоч часто і дійсно найбільш активною

Чи відіграють нині громадські організації трансформаційну роль в Україні? Майже половина українців  - 48,3% - кажуть, що поки не відчули жодних результатів реформ, а 23,9% вірять, що саме громадські організації є рушієм реформ в Україні. Такими є результати нещодавнього загальнонаціонального опитування, проведеного Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE). Водночас дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» свідчить, що довіра до громадянського суспільства сьогодні – висока. Так, громадського активізму дещо поменшало, але ті люди, які завжди були активними, стали ще активнішими.

Громадські організації в Україні завжди були рушієм реформ. Проте вони є лише частиною суспільства, хоч часто і дійсно найбільш активною, прогресивною та гнучкою. Про їхню трансформаційну роль говорити важко, оскільки без уряду, бізнесу та інших заінтересованих сторін досягти трансформаційних змін неможливо. До того ж, в умовах постійної зміни влади та політичної нестабільності громадським організаціями досить важко налагоджувати контакти та реально впливати на прогрес реформ у деяких сферах. Через те важливо говорити про роботу громадських організацій саме на регіональному рівні, де вони найближчі до громадян та можуть максимально залучати їх до своєї діяльності та консультуватися з приводу пріоритетів змін у розвитку їхніх громад.

Поглиблення проблем на фоні зменшення інструментів впливу

На жаль, запровадження обмежувальних заходів урядом України з метою запобігти поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 значно обмежило арсенал інструментів громадських організацій щодо впливу та взаємодії з громадянами. За відгуками організацій громадянського суспільства - партнерів ПРООН, вони опинилися в ситуації, коли мешканці їхніх громад або мали панічні настрої, або зневірилися щодо загрози і здебільшого не дотримувались режиму карантину. Криза також поглибила й ті нерівності, які існували завжди: жителі віддалених населених пунктів були позбавлені можливості своєчасно отримати інформацію щодо розвитку подій через відсутній доступ до Інтернету та обмежений доступ до мобільного зв'язку, не могли купувати продукти першої необхідності, медикаменти та засоби особистого захисту, дезінфекції.

У багатьох випадках, лише завдяки громадським та волонтерським ініціативам вдавалося розповсюдити таку життєво важливу інформацію та засоби захисту, наприклад, через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Або, скажімо, близько 12% молоді у зв’язку з карантином були змушені піти у відпустку за власний рахунок або написати заяву про звільнення. Саме громадські організації розробили правові поради для них щодо того, як захистити свої трудові права.

Окрім того, варто відзначити критичну роль, яку відіграє громадський сектор в розбудові та підтримці довіри до систем охорони здоров’я. Урядам рекомендовано такі заходи щодо захисту громадянського простору під час пандемії, як-от залучення громадянського суспільства до розроблення програм реагування на поширення COVID-19, максимізація доступу до інформації для громадян та ОГС, повага до свободи самовираження, захист правозахисників, які часто відіграють ключову роль у відстоюванні інтересів вразливих груп, захист права на мирні зібрання, мінімізація впливу на приватність (адже, часто ефективне реагування систем охорони здоров’я вимагає збору чутливих даних громадян).

До речі, ПРООН в Україні була однією з перших міжнародних організацій, які оголосили тематичні грантові конкурси для громадських організацій, та відібрала до фінансування десять проєктів ОГС для оперативного реагування на потреби вразливих верств населення під час поширення коронавірусу.

Розвиток партнерства громадських організацій на місцевому та регіональному рівнях

Для сталого розвитку мереж чи партнерства між громадськими організаціями необхідно, щоб організації об’єднувались навколо конкретної мети. Усі учасники процесу мають усвідомлювати та поділяти її.

Наприклад, нині в Україні існує суспільний запит на швидке проведення реформ, які пов’язані із забезпеченням прав та свобод людини. Зокрема, судової, правоохоронної, реформи пенітенціарної системи тощо. І, аби переконатися, що в процесі реформ дотримуються права людини, працює платформа Правозахисний порядок денний – це неформальна коаліція правозахисних організацій, яка здійснює моніторинг, аналіз та розробку законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод.

На регіональному чи місцевому рівні таке об’єднання є ще більш важливим. Організації регіонального рівня часто володіють меншими ресурсами порівняно з великими загальнонаціональними. У такому разі, додаткові спроможності чи навики можна знайти у партнерів, об’єднання з якими допомагає зробити свою власну організацію більш ефективною та досвідченою, а спільний голос – потужним та переконливим.

Іще один приклад – Мережа хабів громадянського суспільства. Це добровільне об’єднання 15-х регіональних організацій-лідерів громадянського суспільства України, яке системно та ефективно впливає на розвиток громадянського суспільства, соціальну згуртованість, дотримання прав людини, демократичні зміни та посилення спроможності громад. Організації, які входять до складу мережі, спеціалізуються на різноманітних питаннях демократизації і прав людини, що дозволяє їм усім разом ефективно працювати над посиленням організаційного потенціалу організацій громадянського суспільства, підтримувати ініціативні групи на регіональному і локальному рівнях, сприяти розвитку демократії через запровадження підходу, що базується на правах людини. Приклади посилення впливовості цих організацій завдяки мережі – у її річному звіті.

Окрім того, об’єднання з однодумцями може сприяти вирішенню проблем більш комплексно. Так, регіональні коаліції за прикладом Реанімаційного пакету реформ, створені у більшості областей України, об’єднались навколо напрацювання дорожніх карт реалізації реформ на місцевому рівні. У цьому році такі коаліції були створені в Луцьку і Житомирі.  

Однак мережування – це не завжди легко. Для цього потрібно вміти слухати інших, бути готовими робити внесок у спільну роботу, іноді – поступатися своїми власними інтересами заради спільних інтересів. Але, звісно, найкраще – це коли посилення своєї власної організації відбувається через та завдяки партнерству. І, наприклад, у випадку роботи над Цілями сталого розвитку об’єднання неминуче, адже Порядок денний – 2030 є такою амбітною програмою, що виконати її поодинці неможливо.

«Білі плями». На що звернути увагу тим, хто прагне змін

Україна – дуже велика країна. І викликів, які потребують реагування громадського сектору, у нас чимало.

За даними опитування, нещодавно проведеного Chatham House, українці вважають, що вплив на національні політики та консолідація інтересів громадян задля досягнення спільної мети є пріоритетними цілями діяльності для українських організацій громадянського суспільства і відповідно головними викликами для них на сьогодні (так вважають 56,2% та 55,6% опитаних відповідно).  

Серед інших, не менш важливих, викликів – необхідність забезпечення підзвітності в політичному процесі, захист прав громадян, просування в суспільстві демократичних цінностей (толерантність, гендерна рівність), розбудова довіри між громадянами та залучення громадян в широкому сенсі.

Традиційно в усі часи критично важливою функцією громадських організацій є моніторинг діяльності органів влади. Наскільки інституції підзвітні громадянам, мають визначені сталі ефективні механізми взаємодії з громадськістю та забезпечують доступ до публічної інформації? Наскільки органи влади керуються принципами верховенства права в своїй діяльності? А цими принципами є законність, дотримання прав людини, недискримінація та рівність перед законом, доступ до правосуддя та чимало інших.

Також в ПРООН великим викликом для організацій громадянського суспільства ми вважаємо їхній власний організаційний розвиток. Ідеться насамперед про необхідність розвивати їхні внутрішні процедури демократичного врядування, фінансову сталість, адвокаційну спроможність, працювати з волонтерами та прихильниками своєї діяльності.

Як діяти далі

Нещодавно стартував освітній онлайн-курс «Як діяти далі: громаді про сталий розвиток». Він орієнтований на представників громадських організацій, лідерів громадської думки, громадських активістів і всіх, хто переймається екологічними, соціальними та економічними проблеми країни і готовий долучитися до змін. Цей курс – результат спільної роботи ПРООН в Україні з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), до якої було залучено чимало авторитетних і фахових експертів та експерток, які мають величезний досвід і яких я дуже поважаю. Тож сподіваюсь, що на курс зареєструються та завершать його багато людей, кому його матеріали дозволять більш цілісно, ціннісно та стратегічно підходити до своєї професійної діяльності та особистого життя, а громади та громадські організації будуть мотивовані поширювати тематику сталого розвитку серед інших, запроваджувати інновації та зміни.

У перспективі громадські організації, які стануть лідерами в просуванні освіти для сталого розвитку, інтегруватимуть Цілі сталого розвитку в стратегії розвитку своїх організації, навчатимуть інших та мотивуватимуть їх змінювати свою поведінку задля досягнення цього амбітного порядку денного та якісної зміни нашого життя на краще.

Також варто зауважити, що зараз ми бачимо багато активної молоді, яка долучається до проєктів і програм, впливають на зміни на місцях, навіть якщо вони не входять до громадських організацій або об’єднань. Прикладів реалізованих ними ініціатив дуже багато – від запобігання корупції на місцевому рівні до боротьби з лісовими пожежами. Сподіваюся, що завдяки цьому курсу дедалі більше людей усвідомлюватимуть власну роль і долучатимуться до трансформаційних процесів, а Україна в цілому наблизиться в довгостроковому періоді до досягнення Цілей сталого розвитку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]