Як привчити дітей до рухової активності?

Модернізація шкіл та навчального процесу зроблять спорт цікавим для учнів

Понад 12 млрд грн – саме стільки потрібно коштів, щоб оновити спортивну інфраструктуру українських загальноосвітніх шкіл. Такі дані надало народним депутатам Міністерство освіти у відповідь на наш запит. Воно також повідомило, що наразі на 9,2 тис. шкіл припадає 7,3 тис. спортзалів та майже 10,3 тис. спортивних майданчиків.

Це далеко не повна інформація, але вона демонструє потребу у значних ресурсах. Йдеться про інвестиції в майбутнє України. Адже ми зацікавимо дітей руховою активністю, що напряму впливатиме на якість їхнього подальшого життя.

Малорухливість сьогодні є всесвітньою проблемою. За даними ВООЗ, у світі 4 із 5 підлітків 11-17 років недостатньо фізично активні. В Україні ж понад 65% учнів шкіл мають недостатній рівень фізичної підготовки.

Між тим, експерти вказують – норма рухової активності на день повинна становити щонайменше 30 хвилин для дорослої людини. Для дітей і підлітків ще більше - 50-60 хвилин занять середньої інтенсивності на добу. Доведено, що рухливість школярів додає їм успіхів в навчанні, бо сприяє концентрації уваги, покращенню пам'яті, підвищенню творчості. А ще знижує соціально ризиковану поведінку дітей – вони менше схильні до тютюнопаління, алкоголю, наркотиків.

Чому діти мало рухаються та не цікавляться фізкультурою? Звичайно, свою роль тут відіграє цифровізація та засилля гаджетів. Але є й інші серйозні причини. Це, наприклад, відсутність у школах умов для занять спортом - сучасних спортзалів, інвентаря, стадіонів, спортмайданчиків.  Це кадрова проблема, низька мотивація вчителів фізкультури до самовдосконалення та опанування сучасних методик викладання. Це застарілі підходи до навчального процесу. Коли на перше місце ставлять нормативи, які учень повинен здати.

В Україні ухвалена Національна стратегія з оздоровчої рухової активності на період до 2025 року. Її мета – щороку на 1% збільшувати кількість людей, які достатньо рухаються та ведуть здоровий спосіб життя. В Плані дій цієї стратегії є пункт про формування інфраструктури спортивних споруд на базі закладів середньої освіти. Тобто щоб ними користувалися не лише школярі, а усі бажаючі займатися спортом.

Інший пункт – це модернізація системи шкільного фізичного виховання. Наразі типові освітні програми для шкіл вже передбачають по 3 години фізкультурних занять на тиждень для учнів 5-9 класів. Рекомендовано більшість уроків проводити на відкритому повітрі. Навчання будується на основі варіативних модулів. Тобто педагоги-методисти формують набір модулів з кількох видів спорту, які учні можуть вибирати або ж комбінувати їх.

Але такі нові підходи стримує застаріла матеріальна база шкіл. Саме у зв’язку з цим з моєї ініціативи Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту звернувся до Міністерства освіти, аби оцінити потребу в осучасненні шкільної спортивної інфраструктури. Й отримали відповідь, що наразі для загальноосвітніх шкіл вона становить 12 млрд 139 млн 962 тис грн.

Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені. Ще в 2019 році уряд виділив 150 млн грн субвенції місцевим бюджетам на ремонт існуючих спортивних комплексів при школах. За ці кошти провели роботи на 79-ти об’єктах. На жаль, ефективність їх використання залишає бажати кращого. За даними Рахункової палати, понад 12% від суми субвенції взагалі не використали. Також не дотрималися умов безперешкодного доступу до спорткомплексів маломобільних груп населення, були непоодинокі порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Тому в майбутньому треба не лише збільшувати фінансування, але й слідкувати, щоб ці кошти приносили користь шкільному спорту.

Проблему дефіциту рухової активності в дітей можна вирішити послідовною цілеспрямованою політикою. Її невід’ємним елементом повинна стати розробка спеціальної державної програми реформування системи фізичного виховання навчальних закладів різного рівня. Із включенням туди нових стандартів комплектації для забезпечення учбового процесу (спортзали, майданчики, інвентар тощо). Необхідно також сформувати нові типові проекти спортивно-оздоровчої інфраструктури шкіл, які б відповідали потребам часу. Слід збільшити державну допомогу громадам в оновленні спортивної інфраструктури при одночасному посиленні відповідальності за неефективне використання коштів. На порядку денному реформа законодавства, аби створити умови для залучення приватних коштів в облаштування спортивних об’єктів. Збільшення кількості обов’язкових занять із фізкультури в школах та інших не спортивно профільних навчальних закладах дозволить дітям більше приділяти уваги спорту. Водночас не треба забувати про безпеку. Держава зобов’язана оплатити соціальне страхування дітей від нещасних випадків у школі. В тому числі страхування від можливих травм на уроках фізкультури.

Спільно з колегами вже працюємо над розробкою відповідних законодавчих ініціатив. А ще великі надії покладаю на реалізацію програми Президента «Здорова Україна». В її рамках можна реалізувати низку важливих опцій, що стосуються шкільного спорту та дитячої рухової активності.

Закликаю урядовців, політиків, представників спортивної та педагогічної спільноти об’єднатися. Лише разом зможемо зробити спорт невід’ємною частиною життя наших дітей.