Освіта в умовах COVID-19. Які проблеми на Заході та як реагує уряд Шмигаля

Кабмін демонструє, що не здатен реагувати на виклики в освіті відповідно світовим практикам в умовах COVID-19

Ситуація з коронавірусом вплинула на освіту в усьому світі. Негативні наслідки активно досліджуються. Та якщо на Заході розробляють нові методики і адаптуються до нових умов, в Україні Прем’єр не бачить в цьому проблему.Так само як і не усвідомив рік тому загрози з постачанням вакцини. 

На жаль навіть елементарне прогнозування наслідків розвитку суспільства в цій ситуації не під силу нашим урядовцям. Але давайте подивимося на глобальні реалії. 

COVID-19 та вплив на освіту у світі

Шок внаслідок впливу пандемії COVID-19 на освіту в усьому світі виявився безпрецедентним. Він призвів до суттєвих змін у цій сфері, загальмувавши розвиток суспільства. За даними ООН, коронавірус спричинив найбільші в історії проблеми у системі освіти, які торкнулися майже 1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах на всіх континентах. Закриття шкіл і навчальних приміщень вплинуло на 94 відсотки студентів у світі, з них 99 відсотків у країнах із низьким та нижче середнього рівнем доходу. 

До середини квітня 2020 року 94 відсотки учнів у всьому світі постраждали від пандемії, а це, вдумаймося в масштаб цифр, 1,58 мільярда дітей і молоді, охоплених освітою від дошкільної до вищої у 200 країнах. 

Криза посилює диспропорції в освіті через зменшення можливостей для найбільш вразливих – дітей, молоді, мешканців бідних або сільських районів, дівчат і жінок, біженців, осіб з інвалідністю, вимушено переміщених осіб. Батьки або змушені залишатися вдома і втрачати роботу, або поставлені перед необхідністю відправляти працювати своїх дітей, як це є у бідних африканських країнах. Близько 23,8 млн дітей і молоді по всьому світу можуть позбутися доступу до навчання через вплив пандемії.

Здатність реагувати на закриття шкіл різко змінюється залежно від рівня розвитку: так, протягом другого кварталу 2020 року 86 відсотків дітей фактично не навчаються у країнах із низьким рівнем людського розвитку – порівняно із 20 відсотками в країнах з дуже високим людським розвитком.

Фінансування освіти теж зіткнулося із суттєвими проблемами. Для країн з низьким і середнім рівнем доходу населення ця різниця сягнула приголомшливих 148 мільярдів доларів щороку, і цей показник може зрости.

У державах, які дбають про своє майбутнє, у такі складні часи, як нинішні, ще більш активно дбають про педагогів, створюють додаткові стимули для їхньої праці, намагаються забезпечити певний рівень комфорту під час роботи онлайн із учнями чи студентами. 

В ООН рекомендують відразу після того, як держави впораються з поширенням вірусу, забезпечити безпеку всіх учасників навчального процесу та зайнятися інклюзивним повторним відкриттям закладів освіти. При цьому необхідно збільшувати інвестиції держави в систему освіти. 

У  США вже лунають голоси, які критикують закриття шкіл. Опоненти такого кроку кажуть, що дітям необхідний досвід постійної комунікації і соціалізації, а відповідні навички дає саме школа. Закриття шкіл і онлайн-освіта впливає на розвиток суспільств у майбутньому: ми ризикуємо отримати більш закрите суспільство з вразливими соціальними зв‘язками. Це стосується і вишів, студенти яких, окрім власне освіти, набувають і досвіду соціальних зв‘язків. Онлайн тут не допоможе. Понад те, публікуються дослідження, які показують, що відвідування шкіл не є основним фактором передачі інфекції у громадах, і що зниження рівня зараження можливе при збереженні шкіл відкритими.

Американські автори вказують і на занепокоєння через відсутність досліджень, що описують наслідки закриття шкіл для вразливих груп учнів. Ця прогалина відображає нездатність врахувати і визначити пріоритети потреб маленьких дітей. 

Зрештою рівень освіти визначено одним із найсильніших прогнозів подальшого суспільного здоров’я і добробуту націй, а інвестиції в освіту – серед найбільш економічно ефективних заходів з охорони здоров’я.

У США (на відміну від України) досліджують і вплив COVID-19 на студентів коледжів. Восени 2020 року до двох третин коледжів у цій країні повністю або переважно провадили навчання в мережі Інтернет. При цьому студенти зазнавали впливу рекордних депресій і тривоги. 42 відсотків студентів назвали своєю основною проблемою залишатися мотивованими після переходу навчальних курсів у Інтернет. На 2,5 відсотки впала кількість тих, хто навчається в коледжах. Зазнають дискримінації за майновою ознакою студенти з низьким рівнем доходу, які не мають доступу до Інтернету.

Організація Об’єднаних Націй радить урядам запобігати кризі освіти, щоб вона не стала катастрофою для поколінь. А як із цим глобальним викликом справляється уряд Дениса Шмигаля? Не проводиться аналіз дій влади в умовах протидії коронавірусу, не робляться належні висновки, які можна застосувати на практиці.

Але ж четверта ціль сталого розвитку ООН до 2030 року, рух до виконання якої, принаймні на папері, декларує Україна, передбачає «забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх».

Що відбувається з освітою в умовах COVID-19 в Україні

Та на тлі повільного реформування освіти українська Уряд точно не приділяє достатньої уваги адаптації  учасників освітнього процесу до онлайн-навчання. Відсутні доплати за роботу педагогів в умовах COVID-19. По факту Уряд Шмигаля кинув освітян напризволяще, хіба що трохи підняв їм зарплатню на рівень планової індексації. Чи достатньо цього – питання риторичне.

Попри те, що у державному бюджеті України на 2021 рік Міністерство освіти і науки заклало видатки у 139,5 млрд грн (на 26,6 млрд грн більше, ніж 2020-го), у бюджеті не передбачені кошти для кращого захисту педагогів в умовах пандемії, відсутнє фінансування доплат за інтенсивність праці викладачів у режимі дистанційного навчання. Мабуть Прем’єр плануючи бюджет не бачив це своїм пріоритетом. 

Не подумав уряд і про інші аспекти забезпечення освітнього процесу. Зокрема, про фізичне дистанціювання у школах для мінімізації соціальних контактів. Більшість класів і груп потребують поділу на підгрупи – а це вимагає додаткових ставок для вчителів, викладачів, вихователів та відповідного збільшення фінансування на період, поки COVID-19 остаточно не подолано.

Ще у серпні 2020 року профспілка працівників освіти і науки України вимагала додаткового захисту освітян у зв’язку з ризиками COVID-19. Йшлося про перегляд штатних нормативів – збільшення кількості посад вихователів, медпрацівників, прибиральників, гардеробників, охоронників, про встановлення працівникам освіти фіксованої 50-відсоткової надбавки у зв’язку з епідемічною ситуацією. Ще однією вимогою профспілок є запровадження обов’язкового державного страхування на випадок захворювання на COVID-19 працівників освіти. Прикро, але жодна із зазначених вище вимог у Держбюджеті-2021 урядом Шмигаля і парламентом не врахована. Це ж стосується і спрямування частини коштів Фонду боротьби з COVID-19 на фінансування потреб закладів освіти.

Годі й казати, що в Україні не було жодних серйозних досліджень щодо наслідків запровадження дистанційного навчання на життя громадян. При цьому онлайн-опитування свідчать, що у 55,53% шкіл дистанційне навчання було проблемою, бо вони не мали такого досвіду і не були готовими до навчання під час карантину. 47,5% викладачів досі не використовували технології дистанційного навчання у своїй діяльності.

Великою проблемою стала відсутність необхідного обладнання вдома (67,35%), а 46,9% опитаних вказали на низьку якість під'єднання до Інтернету. Ще одна проблема – неузгодженість телевізійних уроків та шкільної програми. За результатами опитування керівників закладів середньої освіти, лише у 29,3% шкіл розклад дистанційних занять узгоджувався з розкладом телевізійних уроків. Відповідно, учні могли отримувати нерівномірно розподілену інформацію з окремих дисциплін.

“Нова українська школа” уряду Гройсмана

Важливо, що навіть екстраординарні обставини не зупинили реалізацію реформи «Нова українська школа». Цю роботу було започатковано нашою команду в Уряді Гройсмана, а напрацюваннями зараз користується кабінет Дениса Шмигаля. В 2018-му в Україні стартували зміни в середній освіті, і найбільш відчутними вони стали у початковій школі. Тоді в перші класи пішли 448,6 тис. дітей. Близько 105 тис. вчителів підвищили кваліфікацію, з них 41,5 тис. педагогів пройшли навчання та стажування за новими, розробленими Міністерством освіти і науки України, стандартами. Загальний обсяг державних інвестицій в оновлення системи освіти за 2018-2019 роки склав 7 млрд грн. Інвестиції виключно в облаштування перших класів – обладнання, меблі, дидактичні матеріали – склали близько 1 млрд грн у 2018 році і близько 950 млн грн у 2019-му році. Уряду Шмигаля необхідно було просто брати і продовжувати реформу. 

Минулого року було ухвалено закон «Про повну загальну середню освіту», затверджено новий Державний стандарт базової середньої освіти, на його основі відбувається розробка освітніх програм. Розроблено курси, за допомогою яких вчителі можуть розвинути вміння навчати дистанційно. Ухвалено положення про дистанційне навчання, покликане забезпечити якісну освіту в умовах карантину. Запрацювала онлайн-платформа «Всеукраїнська школа онлайн» для якісного дистанційного та змішаного навчання 5-11 класів.

Міносвіти і науки звітує, що 2020 року виділено і освоєно понад 5,2 млрд грн субвенцій на розвиток шкільної інфраструктури. 

Наближаються літні канікули, але цей навчальний рік ще не завершено. В умовах пандемії коронавірусу завданням державної влади є належним чином, спокійно завершити навчання у 2020-2021 роках і якісно та ефективно організувати навчальний процес у новому році. Забезпечивши при цьому захист і всебічну (матеріальну, організаційну, моральну тощо) підтримку усіх його учасників: як учнів, так і вчителів/викладачів. Не можна допустити зупинки реформи освіти та руйнування накопиченого попередніми поколіннями освітнього капіталу нашої країни. 

Також важливо розуміти, що на сьогодні практично ніхто не займається якісною підготовкою педагогів до роботи в умовах дистанційного навчання. А це відображатиметься на результатах ЗНО, і загальній підготовці учнів та студентів вищих навчальних закладів. 

Матеріальне забезпечення педагогів варто збільшувати, оскільки сьогодні навантаження на них у нових умовах суттєво зросло, а оплата праці досі знаходиться на низькому рівні. Попри обіцянки влади суттєво переглянути зарплати, щоб в нову українську школу йшло більше якісних молодих спеціалістів, цього не відбувається. І в майбутньому в умовах коронавірусу ми ризикуємо отримати розбалансування в системі освіти, особливо на рівні важливої початкової школи, через локдауни і відсутність прогнозування та рекомендацій Кабміном сучасних методик роботи.