Про Концепцію розвитку юридичної освіти
Тези про наскрізну магістратуру, ЄДКІ, спеціальність Міжнародне право та заочну форму здобуття освіти
14 квітня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій було схвалено проект Концепції розвитку юридичної освіти. Враховуючи це, хочу надати окремі роз’яснення та розвінчати деякі міфи, зупинившись на основних аспектах проекту концепції.
1. Наскрізна магістратура
Одним із суперечливих питань концепції розвитку юридичної освіти є питання запровадження, так званої, наскрізної магістратури (вступу на 5-річну програму підготовки магістра на основі повної загальної середньої освіти).
По-перше, хочу зазначити, що ідеї наскрізної магістратури в юридичній освіті де-факто вже втілені в життя. Так, пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 установлено, що особи, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Право», «Міжнародне право» на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівні вищої освіти і яким присуджено ступінь вищої освіти «магістр», можуть обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти. Тобто для того, щоб працювати на посадах, де вимагається вища юридична освіта, особа має здобути і рівень бакалавра і рівень магістра за спеціальностями «Право» або «Міжнародне право». Окрім того, стандартом вищої освіти за спеціальністю «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти встановлено, що прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право». Тобто особа, яка хоче вступи на юридичну магістрату має спочатку здобути диплом бакалавра зі спеціальностей «Право» або «Міжнародне право», це можливо також і за скороченими освітніми програмами (вступ на 2-3 курси на основі вже здобутої вищої освіти).
По-друге, вважаємо за доцільне та правильне запровадження наскрізної підготовки правників, бо підготовка юриста – це комплексна та фундаментальна освітня підготовка, а перехресний вступ в юридичній освіті це, як мінімум, не логічно та не правильно. Бакалавр права, в більшості випадків, не може працювати за юридичним фахом і випускники бакалаврату валом вступають на освітні програми підготовки магістра права.
2. Єдиний державний кваліфікаційний іспит
Як слушно зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму звіті за 100 днів перебування на посаді, єдиний державний кваліфікаційний іспит – це не вимога Концепції розвитку юридичної освіти, це доцільна вимога чинного Закону “Про вищу освіту”, тому МОН вже працює над його впровадженням та масштабуванням. Водночас ЄДКІ не є фактором обмеження права громадян на вищу освіту, як зазначають деякі колеги. Це фактор державного та однакового для всіх його учасників гарантування якості такої освіти.
Засторога, що ЄДКІ нівелює спеціалізацію в магістратурі, дуже перебільшена, бо ЄДКІ перевірятиме те, що вимагає стандарт вищої освіти, а виконання стандарту має забезпечити кожен університет, що здійснює освітню підготовку. Тобто ЄДКІ має стати запобіжником отримання диплома магістра двієчником. Студент-трієчник має отримати свій диплом магістра із відповідною оцінкою
3. Міжнародне право та Право
Стосовно спеціальності «Міжнародне право» та підготовки «юристів-міжнародників» хочу повідомити таке. Я вважаю, що ми дійшли компромісу й концепція містить положення, що вища юридична освіта це – вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право». Тобто спеціальність «Міжнародне право» залишається окремою спеціальністю але в рамках галузі знань «Право», це важливе позиціонування. Якщо обидві спеціальності є юридичною освітою, то до них мають бути ідентичні вимоги та рамки. Обговорюючи це питання ми маємо чітко визначити, що таке «Міжнародне право» за своїм змістом, це «право», чи це «відносини».
Особливо звертаю увагу прискіпливих колег-міжнародних, що галузеве позиціонування спеціальності «Міжнародне право» НЕ впливає на структуру факультетів та кафедр в університетах і НЕ неса за собою скорочення навантаження на науково-педагогічних працівників. Підготовка здійснюється за освітніми програмами, що у випадку двох юридичних «регульованих» спеціальностей, підлягає і ліцензуванню, і акредитації.
4. Заочна форма здобуття освіти
Перші редакції концепції містили положення про відмову від заочної форми здобуття освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», але в процесі дискусії з метою можливості реалізації права на вищу освіту працюючими особами та особами, що здобувають вищу освіту вдруге, ми прийшли до компромісу, тому діюча редакція концепції установлює, що організація освітнього процесу для здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» передбачає проведення навчальних занять в обсязі не менше третини від загального обсягу навчальних занять для очної форми здобуття освіти відповідно до освітньої програми. Ми вважаємо це правильним та доцільним рішенням.
Зараз концепція буде передана на розгляд до Робочої групи з питань розвитку юридичної освіти Комісії з питань правової реформи при Президентові України, але констатую, що значущий крок до еволюційного розвитку юридичної освіти зроблено! Міністерство освіти і науки продовжить послідовну політику розвитку юридичної освіти та забезпечення її якості.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5407
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4744
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4161
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2240
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2074