Про Концепцію розвитку юридичної освіти
Тези про наскрізну магістратуру, ЄДКІ, спеціальність Міжнародне право та заочну форму здобуття освіти
14 квітня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій було схвалено проект Концепції розвитку юридичної освіти. Враховуючи це, хочу надати окремі роз’яснення та розвінчати деякі міфи, зупинившись на основних аспектах проекту концепції.
1. Наскрізна магістратура
Одним із суперечливих питань концепції розвитку юридичної освіти є питання запровадження, так званої, наскрізної магістратури (вступу на 5-річну програму підготовки магістра на основі повної загальної середньої освіти).
По-перше, хочу зазначити, що ідеї наскрізної магістратури в юридичній освіті де-факто вже втілені в життя. Так, пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 установлено, що особи, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Право», «Міжнародне право» на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівні вищої освіти і яким присуджено ступінь вищої освіти «магістр», можуть обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти. Тобто для того, щоб працювати на посадах, де вимагається вища юридична освіта, особа має здобути і рівень бакалавра і рівень магістра за спеціальностями «Право» або «Міжнародне право». Окрім того, стандартом вищої освіти за спеціальністю «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти встановлено, що прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право». Тобто особа, яка хоче вступи на юридичну магістрату має спочатку здобути диплом бакалавра зі спеціальностей «Право» або «Міжнародне право», це можливо також і за скороченими освітніми програмами (вступ на 2-3 курси на основі вже здобутої вищої освіти).
По-друге, вважаємо за доцільне та правильне запровадження наскрізної підготовки правників, бо підготовка юриста – це комплексна та фундаментальна освітня підготовка, а перехресний вступ в юридичній освіті це, як мінімум, не логічно та не правильно. Бакалавр права, в більшості випадків, не може працювати за юридичним фахом і випускники бакалаврату валом вступають на освітні програми підготовки магістра права.
2. Єдиний державний кваліфікаційний іспит
Як слушно зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму звіті за 100 днів перебування на посаді, єдиний державний кваліфікаційний іспит – це не вимога Концепції розвитку юридичної освіти, це доцільна вимога чинного Закону “Про вищу освіту”, тому МОН вже працює над його впровадженням та масштабуванням. Водночас ЄДКІ не є фактором обмеження права громадян на вищу освіту, як зазначають деякі колеги. Це фактор державного та однакового для всіх його учасників гарантування якості такої освіти.
Засторога, що ЄДКІ нівелює спеціалізацію в магістратурі, дуже перебільшена, бо ЄДКІ перевірятиме те, що вимагає стандарт вищої освіти, а виконання стандарту має забезпечити кожен університет, що здійснює освітню підготовку. Тобто ЄДКІ має стати запобіжником отримання диплома магістра двієчником. Студент-трієчник має отримати свій диплом магістра із відповідною оцінкою
3. Міжнародне право та Право
Стосовно спеціальності «Міжнародне право» та підготовки «юристів-міжнародників» хочу повідомити таке. Я вважаю, що ми дійшли компромісу й концепція містить положення, що вища юридична освіта це – вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право». Тобто спеціальність «Міжнародне право» залишається окремою спеціальністю але в рамках галузі знань «Право», це важливе позиціонування. Якщо обидві спеціальності є юридичною освітою, то до них мають бути ідентичні вимоги та рамки. Обговорюючи це питання ми маємо чітко визначити, що таке «Міжнародне право» за своїм змістом, це «право», чи це «відносини».
Особливо звертаю увагу прискіпливих колег-міжнародних, що галузеве позиціонування спеціальності «Міжнародне право» НЕ впливає на структуру факультетів та кафедр в університетах і НЕ неса за собою скорочення навантаження на науково-педагогічних працівників. Підготовка здійснюється за освітніми програмами, що у випадку двох юридичних «регульованих» спеціальностей, підлягає і ліцензуванню, і акредитації.
4. Заочна форма здобуття освіти
Перші редакції концепції містили положення про відмову від заочної форми здобуття освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», але в процесі дискусії з метою можливості реалізації права на вищу освіту працюючими особами та особами, що здобувають вищу освіту вдруге, ми прийшли до компромісу, тому діюча редакція концепції установлює, що організація освітнього процесу для здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» передбачає проведення навчальних занять в обсязі не менше третини від загального обсягу навчальних занять для очної форми здобуття освіти відповідно до освітньої програми. Ми вважаємо це правильним та доцільним рішенням.
Зараз концепція буде передана на розгляд до Робочої групи з питань розвитку юридичної освіти Комісії з питань правової реформи при Президентові України, але констатую, що значущий крок до еволюційного розвитку юридичної освіти зроблено! Міністерство освіти і науки продовжить послідовну політику розвитку юридичної освіти та забезпечення її якості.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 521
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10449
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9864
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5685
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5112
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5074