Нерухомість завтрашнього дня
Про потреби сучасних технологій та створення реальних споживачів
Незабаром, або можливо навіть раніше в Україні почнеться процес активної відбудови. Дороги, мости, інфраструктура, промисловість, житло. Сподіваюся до того зможуть долучитися іноземні компанії, які володіють сучасними енергозберігаючими технологіями зі створення безпечних та комфортних просторів. Компаній, у яких є практичний досвід та необхідні фахівці для реалізації планів, необхідних нашій державі.
Вже сьогодні всі розуміють, що на первинному ринку житла необхідний буде новий стандарт. 90% житлового фонду, який незабаром почне будуватися буде спрямований на задоволення потреб у житлі тих, хто його втратив. Це має стати першим завданням всієї будівельної галузі. Абсолютно всі учасники відбудови: від профільних міністерств і до керівників будівельних та девелоперських компаній, які будуть приймати рішення про фінальні проекти майбутніх будівель, мають концентруватися лише на тому, щоб задовольнити величезний попит загальноукраїнського масштабу.
Але не все буде так просто, як хотілося б, адже:
1. Обмежені фінансові можливості або навіть повна купівельна неспроможність споживачів. Для більшості тих, хто втратив житло, нова квартира буде недосяжна з фінансової точки зору. Лише державні програми з реально доступної іпотеки, разом з програмою по відшкодуванню втраченого житла зможуть забезпечити попит на житло.
2. Технічними ресурсами, які є у держави неможливо буде швидко та якісно виконувати поставлені завдання з відбудови. Не хочеться згадувати, але потрібно – скільки років у Києві йде капітальний ремонт проспекту Степана Бандери (стара назва Московський) від Північного мосту до перетину з вул. Скляренко? Років вже 4-5 чи більше? До вашого відома, той проміжок складає лише 3,5 км.
Давайте визнаємо і скажемо прямо, що такі технології нам не потрібні.
Україна повинна опановувати сучасні технології не лише будівництва доріг, а й житлового фонду.
3. Звичайно, що для тих, хто втратив житло, будь-яке, але нове буде неземною радістю. І можливо, вже деякі забудовники потирають руки і марять, як будуть будувати ще більш високі, ще більш дешеві, ще більш щільні один до одного, без шкіл, дитсадків, паркінгів, та внутрішнього простору «мурашники». Але саме тут має втрутитися держава.
4. Можливо, ще багато хто недооцінює наслідки від вже скорого членства України в ЄС. Будівельна галузь зміниться докорінно. Україна не зможе ігнорувати європейські стандарти. Адже саме через дотримання європейських стандартів і будуть відкриті нам можливості не лише до фінансових ринків, а до досвіду та стандартів якості.
5. Всі хто замислювався про купівлю житла, сьогодні задаються питанням яким воно буде у найближчому майбутньому? Чи будуть обов’язковими бомбосховища чи укріплені кімнати всередині помешкання? Яка доля панорамних вітражних вікон? Чи потрібно будувати криті укріплені паркінги? Чи будуть додатково укріплені зовнішні стіни будинків? Чи буде надаватися додаткова жорсткість залізобетонному каркасу будівлі? І іще багато й багато питань.
Мені здається, що на дані питання ні в кого немає відповіді, і ось чому: всі відповіді будуть залежати від умов мирного договору між воюючими сторонами. Поясню: якщо Україна вступить у стадію миру, але при цьому збережеться воєнний потенціал (нехай і значно потрощений) північних сусідів, то на ринку житла будуть домінувати проекти укріплених будівель із бомбосховищами і т.і. При цьому всі будуть розуміти, що то, ще не кінець і все може повторитися. Якщо ж Україна за підтримки країн-друзів отримає впевнену перемогу, а країна, яка розпочала спецоперацію отримає дефолт та економічний спад через санкції та її воєнний потенціал спаде на нуль (до чого особисто обіцяв долучитися сам Борис Джонсон, UK), то на ринку нерухомості будуть домінувати відкриті та світлі архітектурні рішення, хоча і з часткою конструктивних рішень щодо безпеки згідно існуючих вимог до безпеки на випадок воєнного стану.
Із чого випливає, що подальший розвиток ринку нерухомості, його пріоритети та напрямки будуть відповідно залежати від результату на полі битви і фінального розподілу авторитету держав у міжнародних відносинах. А створення фінансових механізмів направлених на підвищення купівельної спроможності – нададуть поштовх до розвитку ринку у напрямку, який буде відповідати мирному стану країни.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 96021
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 18882
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 18828
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 7845
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 7683