блоги

Говорять, що людство ходить по колу: спад – розвиток, розквіт – занепад, застій – ренесанс. Підтвердженням будуть і економічні цикли, і мистецькі буми. Реклама як сфера, що поєднує в собі економіку, мистецтво і право, не виняток. У будь-якому разі важливо з кожного такого етапу зробити висновок і цим самим здійснити поштовх для наступного кола еволюції.

З чого все починалось?

Спочатку реклама виконувала лиш інформаційну функцію. За допомогою вивісок, знаків, написів на стінах торговці повідомляли людей про наявні в них товари або про майбутні події (на кшталт боїв гладіаторів). Реклама набула популярності лиш в XV ст. А все завдяки Гутенбергу і його винаходу – книгодрукуванню. Шалений розвиток рекламної справи припав на XIX ст. Тоді з’явилися перші агенти з реклами і вперше почали використовувати образи, які доносили вкладені ідеї в маси.

Велика депресія в США не оминула і ринок рекламного бізнесу. Щоб задешево отримати клієнта, рекламісти почали вигадувати оригінальні тексти, які б зачіпали його, та інтригувальні заголовки. Кількість реклами зростала в геометричній прогресії, та вся вона лиш майоріла яскравими й одночасно одноманітними меседжами.

Ситуація змінилася лиш в 50-х роках ХХ ст., коли Россер Рівз заявив: справжня реклама повинна робити «унікальну торговельну пропозицію» та містити інформацію про вигоду для клієнта, якої немає в конкурентів. Так у 60-х роках ХХ ст. настала ера творчої реклами. Її пов’язують із відкриттям чиказької школи реклами Лео Барнеттом та привнесенням у її сюжети максимального драматизму (згадаймо хоча б знаменитого ковбоя Мальборо та його «цигарковий» стиль життя, який був популярним у понад ста країнах світу впродовж 30 років).

А далі гра на почуттях, уяві та інстинктах. Слогани і сюжети ставали дедалі виразнішими та креативнішими, а образи набували все більш еротичного характеру. Порівнюючи одну колу з іншою чи один автомобіль зі схожим на нього, рекламісти дедалі частіше зустрічатися в судах, щоб розв’язати етичні спори та конфлікти. В гонитві за споживачем, коли фантазія творців реклами обмежувалася лише рамками прибутків, у повсякденний ужиток входили і нецензурна лексика, і демонстрування інтимних частин тіла… Ось так, падаючи в прірву моральної деградації, рано чи пізно рекламісти б замислися: «А куди ще далі?», «Може, не туди ми йдемо?».

Коли в Києві рекламний хаос набув зашквального характеру, влада і бізнес задали собі таке ж питання: «А куди ще далі?». Відтоді ринок почав розвиватися іншим шляхом. Пішов другий рік Реформи. Безлад змінився на логічний і раціональний порядок локацій, а захмарна кількість – на інноваційність та якість рекламних конструкцій. На жаль, успіхам Реформи раді не всі. Є й ті, кому безлад ближче до душі. І хто зовсім не проти, щоб ринок реклами й далі рухався тунелем деградації. Та вже запізно. Реформа вже набула занадто потужних обертів, і ці чотири місяці до її завершення пройдуть у такому ж темпі.