Бути власником готелю – не означає керувати ним

Українські Карпати стали центром рекреації та інвестицій у готельний бізнес.

Безпечність, екологічність, краса природи та внутрішній туризм підштовхнули до розвитку готельної індустрії у гірських регіонах. Новим готельєрам доводиться вирішувати сотні різних завдань – від персоналу до сервісу. Допомогти у цьому може делегування завдань на керуючу компанію.  

На День Незалежності дорога Ясіня-Татарів перетворюється на довгу тягнучку, в якій зі швидкістю двадцять кілометрів на годину сунуть автобуси та автомобілі з туристами. Відрізок траси, який у звичайні часи можна було подолати за п’ятнадцять хвилин, займає понад годину. Уздовж траси – десятки щитів, які рекламують туристично-відпочинкові послуги. Шале, готелі, будинки ростуть як гриби після дощу, намагаючись задовольнити вибуховий попит на безпечний відпочинок. 

Професійний управлінець знає – різкий ріст може бути більш небезпечний за застій. З останнього можна вийти за допомогою плану та активних дій. Невдало ж ухвалені рішення під час вертикального зльоту можуть поховати усю справу. У готельному бізнесі, з усією його нібито очевидною простотою, є сотні помітних тільки професіоналам нюансів. Саме тому, понад 90% готелів у США, створюються та керуються за участю керуючих компанії. В Україні – з точністю до навпаки. 

Керуюча компанія у готельному бізнесі – це команда, яка бере на себе відповідальність за управління готелем, забезпечуючи маркетинг, продажі, роботу з персоналом, управління доходами, операційне та фінансове управління. Вона допомагає покращити прибутковість, зменшити витрати, звільняючи час і ресурси для інших аспектів бізнесу. Її переваги – досвід, вона живе філософію гостинності та допомагає прокладати шлях до гостя. 

Побудувати готель – це лише початок. Про це мені періодично нагадують оголошення щодо продажу, які зустрічаються на в’їзді в село Татарів. Адже головне в готелі – не стіни чи ліжка, а сервіс. А він має приносити більше грошей і менше стресу, як і для власника, так і для гостя.