Велотрек на Б.Хмельницького під загрозою?

Гадаю, що кожен, хоч краєм вуха, чув про так звані махінації щодо власності територіальної громади. Мова йде про те, як під виглядом інвестиційних конкурсів ( а іноді і без) для реконструкції старих споруд, спортивних майданчиків і т.д.

Гадаю, що кожен, хоч краєм вуха, чув про так званімахінації щодо власності територіальної громади. Мова йде про те, як підвиглядом інвестиційних конкурсів ( а іноді і без) для реконструкції старих споруд,спортивних майданчиків і т.д.  безоплатно з суттєвими порушеннями закону передаються у власність такзваних інвесторів об’єкти комунальної власності. Як показує досвід, повернутитакий об’єкт фактично не можливо: протести та подання так і лишаються незадоволеними. Ще більш абсурдним є той момент, що кожна нова влада прокручуєтакі махінації по-різному і кінці в воду: то приватизаційні справи викрадені,то вилучені правоохоронними органами як речові докази і,  дивним чином, зникають.  Іншими словами – прослідкувати їх стає неможливо.

Інвестори, отримуючи у власність майно подібнимчином, як правило, не виконують покладених на них зобов’язань, а використовують об’єкт для особистогозбагачення. Якщо об’єкт був неприбутковий,то скоріше за все, його буде знищено.

Власне, чому я почав про це мову? Є підозри, щоаналогічна ситуація може скластися навколо велотреку  на вулиці Б.Хмельницького, 58.

Нещодавно на засіданні Комісії сім’ ї, молоді та спорту постало питання про передачу велотреку з державноївласності в комунальну власність.

Велотрек зовсім занедбаний і майже не придатний длявикористання. Ніхто і не пам’ятає,  коли він останній раз ремонтувався. Хіба щомешканці прилеглих будинків власними силами наводили на ньому порядок. Танинішній його стан потребує не просто колективного прибирання, а капітальногоремонту.

На жаль, на ремонт велотреку в міському бюджетінемає коштів. Тож, скоріше за все, розглянуть можливість залучення інвесторадля ремонту. Саме тут і виникає занепокоєння, адже, взявши об’єкт під ремонтніроботи, інвестор буде мати можливість отримати на пільгових або безкоштовнихумовах цю ділянку у власність.

Всі розуміють, що такий об’єкт як велотрек цікавийлише громаді для дозвілля, але ніяк не інвестору як одноосібному власнику черезнеприбутковість спортивного майданчика. Тож, чи буде інвестор витрачатися наутримання велотреку надалі? Навряд чи. Скоріш за все, його буде зруйновано, анатомість зведена якась будова чи налагоджено вигідний бізнес.

Впевнений, що такі питання треба брати під контрользразу, коли справа не стала безповоротною і повернути велотрек у власність громади з приватних рук буде неможливим.