Велотрек на Б.Хмельницького під загрозою?

Гадаю, що кожен, хоч краєм вуха, чув про так звані махінації щодо власності територіальної громади. Мова йде про те, як під виглядом інвестиційних конкурсів ( а іноді і без) для реконструкції старих споруд, спортивних майданчиків і т.д.   безоплатно з суттєвими порушеннями закону передаються у власність так званих інвесторів об’єкти комунальної власності. Як показує досвід, повернути такий об’єкт фактично не можливо: протести та подання так і лишаються не задоволеними. Ще більш абсурдним є той момент, що кожна нова влада прокручує такі махінації по-різному і кінці в воду: то приватизаційні справи викрадені, то вилучені правоохоронними органами як речові докази і,  дивним чином, зникають.  Іншими словами – прослідкувати їх стає неможливо.

Інвестори, отримуючи у власність майно подібним чином, як правило, не виконують покладених на них зобов ’ язань, а використовують об ’ єкт для особистого збагачення. Якщо об ’ єкт був неприбутковий, то скоріше за все, його буде знищено.

Власне, чому я почав про це мову? Є підозри, що аналогічна ситуація може скластися навколо велотреку  на вулиці Б.Хмельницького, 58.

Нещодавно на засіданні Комісії сім ’ ї, молоді та спорту постало питання про передачу велотреку з державної власності в комунальну власність.

Велотрек зовсім занедбаний і майже не придатний для використання. Ніхто і не пам ’ ятає,  коли він останній раз ремонтувався. Хіба що мешканці прилеглих будинків власними силами наводили на ньому порядок. Та нинішній його стан потребує не просто колективного прибирання, а капітального ремонту.

На жаль, на ремонт велотреку в міському бюджеті немає коштів. Тож, скоріше за все, розглянуть можливість залучення інвестора для ремонту. Саме тут і виникає занепокоєння, адже, взявши об’єкт під ремонтні роботи, інвестор буде мати можливість отримати на пільгових або безкоштовних умовах цю ділянку у власність.

Всі розуміють, що такий об’єкт як велотрек цікавий лише громаді для дозвілля, але ніяк не інвестору як одноосібному власнику через неприбутковість спортивного майданчика. Тож, чи буде інвестор витрачатися на утримання велотреку надалі? Навряд чи. Скоріш за все, його буде зруйновано, а натомість зведена якась будова чи налагоджено вигідний бізнес.

Впевнений, що такі питання треба брати під контроль зразу, коли справа не стала безповоротною і  повернути велотрек у власність громади з приватних рук буде неможливим.