Тютюнові акцизи як економічні стимули для зменшення шкідливих звичок

Європейський досвід акцизної політики: чому Україні варто враховувати міжнародні практики

Рішення щодо підвищення тютюнового акцизу є стратегічним, адже запровадження тих чи інших механізмів оподаткування має на меті не лише наповнення Держбюджету, але й стимулювання суспільства щодо зменшення шкідливих звичок.

З іншого боку, навряд чи можна сьогодні примусити людину силою кинути палити. Це має бути її власне виважене рішення, зокрема пов'язане з тими чи іншими економічними стимулами. Коли ми говоримо про ідеологію тютюнових акцизів в Євросоюзі та аналізуємо документи ЄС, то в них дуже часто повторюється теза щодо здоров'я нації та зменшення шкідливих звичок за допомогою акцизної політики.

Законопроєкт українського уряду №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" передбачає поступове зростання акцизів на сигарети до мінімальної європейської ставки 90 євро у 2028 році. Власне, вона має максимально наблизити нас до європейських стандартів.

Ще одне важливе питання стосується нелегального тютюну. Адже одночасно з підняттям акцизів паралельно має посилитися боротьба з тіньовим ринком сигарет, який на сьогодні оцінюється в 15-18%. Варто зазначити, що законопроєкт №11090 передбачає диференціацію акцизних ставок в залежності від видів тютюнових виробів. У разі позитивного голосування за законопроєкт ставка акцизного податку на сигарети становитиме 90 євро, а на ТВЕН — 72 євро.

Головна особливість ринку ТВЕН — його цілковита легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — технологічно складно та економічно недоцільно підробляти. Тому навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕН саме з їхнього обігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету. Підвищення ставок акцизного податку на тлі невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробки, або на споживання доступніших за рахунок диференціації ставок акцизу ТВЕН. Тобто курці потенційно перейдуть на менш шкідливий легальний товар, а бюджет й надалі поповнюватиметься.

За експертними розрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕН і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років за рахунок зменшення нелегального ринку сигарет та переходу споживачів на ТВЕН. При цьому споживання ТВЕН є безпечнішим з точки зору наслідків куріння. Це доводить європейський досвід, де практично у всіх країнах різниця між акцизами, які запроваджені на традиційні тютюнові вироби та ТВЕН, в середньому становить понад 60%. А, наприклад, у Фінляндії акцизи на ТВЕН складають 79 євро, а на звичайні сигарети — 350 євро. Уявіть собі різницю. В урядовому законопроєкті український законодавець якраз повертається до цієї різниці в акцизах на різні тютюнові вироби.

Зрештою, суспільство у будь-якому разі формує акцизну політику, виходячи зі своїх інтересів. Сьогоднішнім інтересом суспільства є покращення якості споживання тютюнових виробів, принаймні для тих, хто палить. Ще один нюанс, що ми всі з вами розуміли.

 В Держбюджеті на 2025 рік вже передбачені доходи від збільшення тютюнових акцизів. А темою надходжень до бюджету сильно переймаються наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, проводячи моніторингові місії. Контролюється законодавство, яке ухвалюють депутати щодо забезпечення надходжень до бюджету, зокрема в частині підвищення акцизів. І це є достатньо серйозний аргумент на користь того, що голосування за законопроєкт буде успішним.