Тютюнові акцизи як економічні стимули для зменшення шкідливих звичок
Європейський досвід акцизної політики: чому Україні варто враховувати міжнародні практики
Рішення щодо підвищення тютюнового акцизу є стратегічним, адже запровадження тих чи інших механізмів оподаткування має на меті не лише наповнення Держбюджету, але й стимулювання суспільства щодо зменшення шкідливих звичок.
З іншого боку, навряд чи можна сьогодні примусити людину силою кинути палити. Це має бути її власне виважене рішення, зокрема пов'язане з тими чи іншими економічними стимулами. Коли ми говоримо про ідеологію тютюнових акцизів в Євросоюзі та аналізуємо документи ЄС, то в них дуже часто повторюється теза щодо здоров'я нації та зменшення шкідливих звичок за допомогою акцизної політики.
Законопроєкт українського уряду №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" передбачає поступове зростання акцизів на сигарети до мінімальної європейської ставки 90 євро у 2028 році. Власне, вона має максимально наблизити нас до європейських стандартів.
Ще одне важливе питання стосується нелегального тютюну. Адже одночасно з підняттям акцизів паралельно має посилитися боротьба з тіньовим ринком сигарет, який на сьогодні оцінюється в 15-18%. Варто зазначити, що законопроєкт №11090 передбачає диференціацію акцизних ставок в залежності від видів тютюнових виробів. У разі позитивного голосування за законопроєкт ставка акцизного податку на сигарети становитиме 90 євро, а на ТВЕН — 72 євро.
Головна особливість ринку ТВЕН — його цілковита легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — технологічно складно та економічно недоцільно підробляти. Тому навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕН саме з їхнього обігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету. Підвищення ставок акцизного податку на тлі невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробки, або на споживання доступніших за рахунок диференціації ставок акцизу ТВЕН. Тобто курці потенційно перейдуть на менш шкідливий легальний товар, а бюджет й надалі поповнюватиметься.
За експертними розрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕН і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років за рахунок зменшення нелегального ринку сигарет та переходу споживачів на ТВЕН. При цьому споживання ТВЕН є безпечнішим з точки зору наслідків куріння. Це доводить європейський досвід, де практично у всіх країнах різниця між акцизами, які запроваджені на традиційні тютюнові вироби та ТВЕН, в середньому становить понад 60%. А, наприклад, у Фінляндії акцизи на ТВЕН складають 79 євро, а на звичайні сигарети — 350 євро. Уявіть собі різницю. В урядовому законопроєкті український законодавець якраз повертається до цієї різниці в акцизах на різні тютюнові вироби.
Зрештою, суспільство у будь-якому разі формує акцизну політику, виходячи зі своїх інтересів. Сьогоднішнім інтересом суспільства є покращення якості споживання тютюнових виробів, принаймні для тих, хто палить. Ще один нюанс, що ми всі з вами розуміли.
В Держбюджеті на 2025 рік вже передбачені доходи від збільшення тютюнових акцизів. А темою надходжень до бюджету сильно переймаються наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, проводячи моніторингові місії. Контролюється законодавство, яке ухвалюють депутати щодо забезпечення надходжень до бюджету, зокрема в частині підвищення акцизів. І це є достатньо серйозний аргумент на користь того, що голосування за законопроєкт буде успішним.
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський вчора о 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 199
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 162
- Конкурс без поваги до суспільства 143
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 127
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 115
-
Ізотоп Іран-235 і напіврозпад світової системи
Думка 15042
-
Через Раду намагаються протягнути нову "соєву правку"
Бізнес 11611
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 11187
-
Місія Face to face: вісім хірургів, один тиждень та 25 пацієнтів, яким треба повернути обличчя
8115
-
Урбанізм без людей: чому історія стрічки "Квіти України" – вирок київському генплану
Життя 5420