Керівник Інституту вірусології берлінської клініки Шаріте, чия команда розробила перший в світі тест на коронавірус, відповідає на запитання
Вся країна завмерла в очікуваннях та здогадках про те, що ж буде далі. У цей час невизначеності нам потрібні факти – і компетентні фахівці, щоб їх пояснити.
В Німеччині обрали саме такий підхід: науковець Крістіан Дростен став де-факто «коментатором» теми коронавірусу для країни. Він є керівником Інституту вірусології берлінської клініки Шаріте, чия команда розробила перший в світі тест на коронавірус, – і тому десятки тисяч людей довіряють йому та щодня слухають його подкаст від німецького мовника NDR.[1]
Пропонуємо й українській аудиторії ознайомитися з деякими думками дослідника в форматі питань-відповідей.
NDR:Побутує думка, що увага до COVID-19 є значно перебільшеною, бо коронавіруси існували й раніше. Чому цей є особливим?
Крістіан Дростен: Коронавіруси дісно існували й раніше – чотири з них зустрічалися і в людей, а за статистикою 5-10% від усіх зимових застуд спричинені коронавірусами. Але ці віруси не мають нічого спільного з новим коронавірусом. Його перебіг не є таким нешкідливим, а випадків захворювання занадто багато – він зараз приходить до нас як пандемія.
NDR:Чи правда, що летальні випадки, пов’язані з коронавірусом, часто залишаються прихованими в статистиці, адже вірус небезпечний насамперед для вразливих груп населення, які вже мають проблеми зі здоров’ям?
Крістіан Дростен: Темпи смертності зростають експоненційно. І якщо ми зараз не будемо діяти – різко та наполегливо, то тенденція буде продовжуватися. Тоді у нас виникне ситуація, в якій ми точно будемо бачити вплив цієї вірусної інфекції на статистику летальності.
І ви не тільки побачите це в статистиці, – ви побачите це в лікарнях. Більше не буде змоги надавати медичну допомогу всім пацієнтам, через що, власне, вони помиратимуть. Саме це зараз відбувається в Італії.
Ми маємо запобігати випадкам захворювання, а також маємо не допускати того, щоб багато людей потребували штучної вентиляції легень, бо в такому разі доведеться обирати, кому саме надавати допомогу – використовувати принцип пріоритетності.
Розрахунки вказують на те, що ми можемо дещо вирівняти цю криву – за умови, якщо ми одночасно збільшимо потужності систем штучної вентиляції органів дихання та застосуємо радикальні заходи для населення, щоб припинити збільшення кількості випадків захворювання.
NDR: Ви та ваша команда розробили тест на визначення COVID-19, який використовується у всьому світі. Він не проходив сертифікацію, не був достатньо науково оцінений, і навіть не був розроблений на основі геному нового короновірусу. Як це вдалося і чи можна гарантувати достовірність його результатів?
Крістіан Дростен: Цей тест був зроблений у той час, коли ми самі не мали цього вірусу ні в країні, ні в лабораторії. Була пророблена величезна робота – ми почали дослідження на основі близькоспорідненого коронавірусу та інших лабораторних даних про захворювання пацієнтів, і в результаті нам вдалося секвенувати геном нового коронавірусу. Результати тесту є достовірними – і ми підтвердили це висновками з інших наукових установ та масштабним валідаційним дослідженням.
NDR:Імперський коледж у Лондоні опублікував нову модель з прогнозами динаміки зараження та смертності на прикладі Великобританії та США. За оцінками, більше ніж кожна четверта людина старше 60 років потрапить до реанімації. Як ви та ваші колеги оцінюєте цей прогноз?
Крістіан Дростен: Я довіряю цим даним, хоча й наголошую, що слід бути обережними в інтерпретації подібних, навіть найбільш ідеальних, математичних моделей, бо всі вони, так чи інакше, будуються на основі припущень.
Наприклад, в дослідженні передбачається, що середній інкубаційний період триває 5,1 дня, і що хворі можуть передавати хворобу вже за 12 годин до появи перших симптомів. Я б радше сказав, що ця здатність з’являється за день до появи симптомів, але для того, щоб стверджувати, потрібні додаткові дані.
Також в дослідженні передбачається, що лише дві третини всіх випадків проявляється симптомами. Це означає, що третину випадків інфікування хворі просто не помічають або не сприймають серйозно – це може негативно вплинути на рівень самоізоляції.
Також існує припущення, що рівень смертності від інфекції становить 0,9 – але наразі точно можна сказати лише про те, що відбувається з вже встановленими випадками захворювання, а не з усіма випадками інфікування.
Наступне припущення – 4,4% заражених потрапляють до лікарні. При цьому варто розуміти, що 3-4% хворих, що потребують госпіталізації – це вже надзвичайна ситуація для перевантаженої системи охорони здоров’я.
Дослідники також вказують, що третина тих, хто буде госпіталізований, потребуватимуть штучної вентиляції легень, а 50% тих, хто знаходиться на штучній вентиляції легень, загинуть в реанімації. На мою думку, цей показник не є точним, адже це залежить, насамперед, від рівня розвитку галузі інтенсивної терапії.
NDR:Чи не було б насправді доцільніше повністю ізолювати людей старшого віку, а всім іншим тим часом дозволити розвивати колективний імунітет?
Крістіан Дростен: Я вважаю, що це хибне рішення, хіба що ви можете добровільно погодитися на таку ж ситуацію, як в Італії. Мій посил полягає в тому, що всім слід продовжувати практику самоізоляції. Кожен заражений або той, хто може бути таким, повинен залишатися вдома, незалежно від того, діагностований коронавірус чи ні. Незабаром сезон грипу закінчиться і можна буде майже напевне сказати: той, хто має симптоми, повинен вважати себе зараженим. Звичайно, слід намагатися з'ясувати діагноз, але спочатку слід припустити, що це може бути коронавірус, і свідомо залишитися вдома. Й, звісно, не забувати про соціальну дистанцію.
Окремим питанням є доцільність закриття шкіл та університетів, що є ефективним заходом. Дослідження стверджує, що подібний режим слід утримувати протягом п’яти місяців, і якщо відмовитися від дотримання цих заходів, то вірус повернеться з новою хвилею – можна буде говорити про новий зимовий спалах. Однак відкладення теж є великою перемогою, – за умови, що за цей час будуть зроблені відкриття, що допоможуть вирішити проблему іншим способом.
Особисто я вважаю, що потрібно послабити регуляцію для розробки та використання вакцин, і забезпечити ними принаймні вразливі групи населення. Звісно, ще не було змоги провести клінічні випробування щодо нового коронавірусу, проте вакцини проти вже добре відомого вірусу SARS були випробувані. Я би взяв до уваги дані, доступні з часу розробки тих вакцин, й подумав би, як нам полегшити регуляторні процеси щодо вакцин для вразливої групи населення у цій винятковій ситуації.
Більше інформації по коронавірус від науковця можна знайтитут.
І пам’ятайте, довіряти слід лише компетентним та перевіреним ресурсам, адже це теж частина нашої безпеки – інформаційної.
Подяка Анастасії Синиці за переклад та адаптацію подкасту.
