Впровадження медіації в Україні: батогом чи цукеркою?
Вже більше 10 років в Україні долає свій нелегкий шлях медіація. Однак, на даний час законодавче регулювання зазначеного інституту відсутнє.
Вже більше 10 років в Україні долає свій нелегкий шлях медіація. Однак, на даний час законодавче регулювання зазначеного інституту відсутнє. У 2019 році Верховна Рада України так і не прийняла Закон «Про медіацію».
Та чи достатньо лише прийняття закону для того, аби медіація в Україні розвивалася і активно впроваджувалася в різних сферах життя: в бізнесі, в сімейних, трудових, корпоративних та інших відносинах?
«А що це мені дасть?»… Саме таке питання можна часто почути від тих, хто перебуває в конфліктній ситуації і вбачає єдиний вихід – звернення до суду.
Не дивлячись на те, що кожний окремий медіатор та уся медіаторська спільнота в один голос переконують в тому, що медіація надає можливість: заощадити час, гроші, зберегти репутацію, прийняти таке рішення, яке задовольнить усі сторони конфлікту; зберегти і покращити стосунки з іншою стороною, – переважна більшість людей все ж таки скептично до цього ставиться.
І тут починаємо задумуватись над тим, що може допомогти медіації знайти своє гідне місце в українському суспільстві. Можливо варто звернути увагу на досвід зарубіжних країн?
Батіг у впровадженні медіації
В деяких країнах медіацію впроваджували як обов’язкову процедуру до розгляду справи в суді. Так, наприклад, в Грузії з 2013 р. в Цивільному процесуальному кодексі закріпили обов’язкову судову медіацію з житлових, сімейних і спадкових спорів. Тобто, особи, звертаючись до суду з зазначених категорій справ, повинні були пройти обов’язкову судову медіацію. Варто зауважити, що в розумінні грузинського законодавства, судова медіація передбачає собою врегулювання спору не за участю судді, а за участю незалежного посередника (медіатора), якого сторони спору обирають із запропонованого суддею списку.
Іншим прикладом є Італія, де в цивільному процесуальному законодавстві містяться норми щодо досудового врегулювання окремих спорів. При цьому існують штрафні санкції, якщо одна із сторін відмовляється від медіації. Тобто, якщо хтось не бажає мирно врегульовувати конфлікт – плати штраф.
А де ж цукерка?
Мабуть кожному потрібні стимули для того, щоб зробити певний крок вперед. Ось таким стимулом для впровадження медіації може бути така собі «цукерочка», яка виявляється у певних вигодах для сторін конфлікту.
І тут, в першу чергу, згадується досвід Словакії, в якій Закон «Про медіацію» було прийнято ще у 2004 році. Законом передбачена низка пільг щодо сплати судового збору, якщо сторони звернулися до медіатора аби врегулювати свій конфлікт. Так, якщо сторони врегулювали конфлікт за допомогою медіації до початку судового розгляду, їм повертається 90% судового збору. А якщо сторони врегулювали конфлікт в медіації після початку судового розгляду, їм повертається 50% судового збору.
В Італійському законодавстві також є певні фінансові преференції для тих осіб, які звернулися до медіації. Так, зокрема, у разі мирного врегулювання спору, частину гонорару медіатору відшкодовує держава.
Можливо українському законодавству також потрібні норми, які б стимулювали громадян та представників бізнес-середовища звертатися до медіації? Що більше підійде нашому суспільству – батіг чи цукерка?..
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411