Гастролери на "виборах": кого Москва десантувала на окуповані території

Кандидати для галочки і засекречені списки.

Російські опозиційні ЗМІ провели журналістське розслідування, спробувавши розібратися у виборчих технологіях, що застосовуються Кремлем на тимчасово окупованих українських територіях. 

На окупованих частинах Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей “виборчий” процес стартував ще тиждень тому — 31 серпня. Там пояснювали, що це нібито для безпеки, щоб уникнути великого скупчення людей. Але незалежні спостерігачі розповідають, що цими ж “міркуваннями безпеки” вирішили виправдати зовсім уже дивні рішення. Наприклад, у бюлетенях вказані тільки назви партій, а кого від цих партій намагаються протягнути в створювані Росією “народні ради” — людям взагалі не сказали.

“Ця інформація засекречена, тому що навіть відомості про кандидатів не розголошуються з міркувань безпеки, як вони кажуть”, — зазначає незалежна спостерігачка Вероніка Скворцова.

Партій, яких допустили до процесу, — лише 4-5. І всі провладні. Звісно ж, не обійшлося без “Единой России”, комуністів і “ЛДПР”. І якщо їхнім представникам скрізь “зелене світло”, то незалежним спостерігачам куди складніше. По-перше, вони не їхали, щоб не надавати тому, що відбувається, легітимності.

“Наша позиція категорична — це не вибори, це абсолютно незаконно. Ми не хочемо брати в цьому участь. Ми не будемо спостерігати. Нам цікаво дізнатися, які цифри будуть на цих дільницях, яку там видадуть явку, які там будуть результати. Так, це знати хотілося б, але ми не бажаємо в цьому брати участь. Як часто кажуть, що російські вибори — це давно вже не вибори”, — пояснює Вероніка Скворцова.

Але навіть якщо й захотіли б подивитися на те, що відбувається, своїми очима, — чужим там ніхто не радий.

“Там система безпеки. Незалежний спостерігач не буде туди допущений. Напевно, могли б допомогти журналісти. Але ми пам’ятаємо, як туди намагалася проникнути Олена Костюченко, але їй зателефонував [головний редактор “Нової газети”] Дмитро Муратов і сказав — стоп, тому що є завдання тебе вбити. Розумієте, які ризики”, — наводить приклад Вероніка Скворцова.

У Запорізькій області — ціла “виборча карусель”. Селами гастролюють 122 групи якихось “уповноважених”, які пропонують людям проголосувати достроково. Плутанина дика, але для цього, мабуть, усе і робиться. Щоб потім можна було “намалювати” явку, а хто вже там кинув бюлетень удома — місцевий житель або по ходу пачку вкинули — явно розбиратися ніхто не стане.

“Безумовно, це все імітація, на яку потім будуть посилатися, намагаючись виправдати свою легітимність, будуть говорити, що “нас обрали вільним волевиявленням”. Але тут немає ніякого волевиявлення. І що більше буде обурливих фактів у цих “виборів”, то очевиднішою буде нелегітимність тих людей, які зображатимуть якусь “законну владу”, що є незаконною докорінно”, — акцентує Вероніка Скворцова.

Ситуація настільки дивна, що російські незалежні ЗМІ навіть вирішили провести журналістське розслідування, щоб зрозуміти, яким чином у Кремлі вирішили сформувати всі ці численні “народні ради”.

З’ясувалося, що в середньому третина претендентів — це взагалі домогосподарки, пенсіонери та безробітні. А є списки від партій, де таких кандидатів з вулиці взагалі 50%.

“До половини кандидатів від деяких партій — це взагалі нові люди, про яких нічого невідомо. Але є і кілька великих фігур, наприклад, це глава “ЛДПР” Слуцький. Він вирішив балотуватися одразу в усіх чотирьох регіонах”, — зазначає журналістка російського видання “Важные истории” Катя Бонч-Осмоловська.

Зрозуміло, що ніхто з московських чиновників ні на Донбас, ні в Запорізьку область не поїде. Розкручені обличчя, які люди явно бачили по російському телебаченню, використовують просто як ширму. Хоча є й ті, хто, мабуть, налаштований вирішувати свої бізнес-питання на цих територіях, для цього й вирішив обзавестися “корочками”.

“Наприклад, на окупованій частині Херсонської області, по-моєму, другим номером у партійному списку йде депутат Держдуми Ігор Кастюкевич. Це людина, яка причетна до катувань дітей із Херсона і взагалі після початку повномасштабної війни. Я так розумію, у Херсонській області він розгорнув активну діяльність, може, пов’язану з гуманітаркою. Загалом, одіозний персонаж”, — розповідає Катя Бонч-Осмоловська.

Цікава деталь — охочих балотуватися, мабуть, не вистачало настільки, що Кремлю довелося надсилати “десант”, вносячи до списків навіть пересічних бюрократів із президентської адміністрації. Зокрема — і фігурантів американських “чорних списків”.

“Там є співробітники адміністрації президента, про них мало що відомо і до недавнього часу вони в публічному полі не з’являлися. Прізвище одного з них, наприклад, стало відомим після того, як США внесли його до свого санкційного списку за те, що він був причетний до організації “референдуму” в Запорізькій області та до організації пунктів фільтрації. І він якраз балотується на окупованій частині цього регіону”, — наводить приклад Катя Бонч-Осмоловська.

Секретність така, що навіть списки кандидатів, які, за ідеєю, просто зобов’язані бути у відкритому доступі, на сайті Центрвиборчкому РФ начебто і виклали, але настільки хитро, що навіть журналісти-розслідувачі їх ледве знайшли. Що вже тоді говорити про людей, які опинилися на окупованих територіях, і яких за всіх цих персонажів закликають голосувати.

“Ми бачимо, що “Єдина Росія” (яка, найімовірніше, домінуватиме за підсумками “виборів”) місцевим жителям поки що не довіряє, тому й кандидатів у них із місцевих — лише половина. Решта — це призначенці з Росії або з окупованого Криму”, — уточнює Катя Бонч-Осмоловська.

Журналісти виявили у списках і людей, для яких балотуватися хоч кудись — це хобі. Ну, люблять вони увагу. Вічно нікуди не проходять, але щоразу тішать самолюбство, отримуючи свою “хвилину слави”.

“Хтось балотувався по 20 разів на виборах у Росії різного рівня, хтось по 15 разів і нікуди не пройшов. І ось вони зараз продовжили свою серійну кар’єру на окупованих територіях”, — продовжує Катя Бонч-Осмоловська.

Журналістці вдалося додзвонитися до одного з кандидатів. Так він узагалі, схоже, йде в “депутати” щоб відкосити від служби в армії. Виявляється, так теж можна. У Росії тепер якщо ти згоден торгувати обличчям на окупованих територіях — то дадуть можливість окопатися в тилу.

“Він москвич, якого мобілізували, і він майже рік провів у Запорізькій області на лінії фронту. І потім з якихось причин вирішив там балотуватися в “депутати”. Можливо, це такий спосіб відкосити від фронту, коли вже несила начебто воювати, а можна піти в депутати”, — припускає Катя Бонч-Осмоловська.

Щодо легітимності всіх цих “народних рад”, ілюзій, схоже, немає навіть у тих, хто туди балотується. Простий приклад. Варто було журналістам додзвонитися до таких кандидатів, як ті починали розігрувати спектакль і розповідати, що вони — це не вони.

“В одного з них сталося деяке навіть роздвоєння особистості. Він запитує: “А кому ви телефонуєте?” Ми відповідаємо, що дзвонимо йому. “А це ви не зі мною розмовляєте, його немає”. З ким ми розмовляємо, і кого немає — він не пояснив. Потім ми знайшли відео його виступу, і за голосом очевидно, що це був він сам. Загалом, такі дивні “вибори”, — продовжує Катя Бонч-Осмоловська.

І ще один факт. “Голосування” організували і в Москві — для тих, хто переїхав туди з окупованих українських територій. Так от. Навіть серед них відсіюють нелояльних. Знайти дільницю — цілий квест. “Своїм” явки і паролі здадуть, а “чужим” — нічого статистику псувати.

“Телефонують у ТВК, їх запитують: звідки ви? І залежно від того, звідки вони, їм повідомляють адресу, куди йти. Ми знаємо, що було організовано 30 дільниць, але ми не знаємо їхніх адрес, тому що рішення опубліковано, а додатка до рішення з адресами немає. Ми навіть не можемо знати номери цих дільниць”, — акцентує незалежна спостерігачка Вероніка Скворцова.

А по російському телебаченню явно заявлять, що, мовляв, “усі в єдиному пориві”, явка висока, сумнівів у результатах немає. Але як ці результати створювалися, ми побачили.