Податок на іноземні компанії (КІК) – як правильно задекларувати доходи

Нещодавно ДПС оприлюднила оновлення до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 26.06.2021 р.

Оновлення передбачає доповнення податкової декларації з податку на прибуток, зокрема, додатком КІК. 

Для коректного заповнення цього додатку нагадаємо основні правила оподаткування КІК. 

1. Як звітувати про КІК? 

Звітний період по КІК – календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року. 

Звертаємо увагу, що контролююча особа подає звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств. 

При цьому до звіту про КІК додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. 

Проте в разі наявності у ДПС сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності, будьте готові до того, що вона вимагатиме аудиторський висновок, що підтверджує таку фінансову звітність. 

Слід врахувати, що такий письмовий висновок не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку. 

А щоб ДПС постійно була «в темі», на резидента покладається обов’язок повідомляти ДПС про кожен факт виникнення чи припинення в нього статусу контролюючої особи.

2. План BEPS

Перш ніж перейти до термінології, варто звернутися до витоків КІК. 

Міжнародна спільнота в особі лідерів “Великої двадцятки” ухвалила амбіційний та всеосяжний план з відновлення довіри до міжнародної податкової системи. 

Base Erosion and Profit Shifting (BEPS) – це план дій  щодо контролю над розмиванням оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, що об’єднує більш ніж 135 країн та юрисдикцій. 

План BEPS направлений на боротьбу з:

• штучним переміщенням прибутків в юрисдикції з низьким рівнем або повністю відсутнім оподаткуванням, у яких економічна діяльність є незначною або взагалі відсутня;

• зменшення податкової бази за рахунок відрахувань, таких як відсотки або роялті. 

Положення про контрольовані іноземні компанії були впроваджені Законом України №466-IX на виконання кроку 3 плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – визначення контрольованих іноземних компаній та їх оподаткування. 

Метою цих положень є протидія переміщенню прибутку в офшорні юрисдикції, з фактичною відстрочкою чи несплатою податків контролюючою особою. 

3. А що ж таке КІК? 

Після того, як ми з’ясували, чому ускладнили життя українським резидентам, можемо перейти безпосередньо до питань оподаткування. 

Контрольована іноземна компанія (КІК) – юридична особа, яка

1) зареєстрована в іноземній державі та

2) знаходиться під контролем резидента України. 

Не обійшли КІК і утворення без статусу юридичної особи, оскільки партнерства, трасти, фонди можуть прирівнюватися до КІК. 

Іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України:

- володіє часткою більше 50%;

- володіє часткою більше 10% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів більше 50%).

Проте законодавець ввів тимчасову пільгу. А саме до кінця 2023 звітного року іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України володіє часткою більше 25% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів більше 50%).

- здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою. 

Фактичний контроль передбачає здійснення суттєвого впливу на рішення юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності. 

Особа також вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, якщо вона є:

- у трасті: засновником;

- у фонді: власником майна фонду, до активів якого входить зазначена частка;

- у партнерстві: учасником партнерства, до активів якого входить зазначена частка. 

4. Яка формула оподаткування прибутку КІК? 

Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є кожна контролююча особа. 

Кожному платнику слід пам’ятати про наступну формулу розрахунку: 

Формула розрахунку податку:

КІК-податок = (скоригований прибуток КІК +/- податкові різниці) * частка контролюючої особи в КІК * ставка податку

При цьому скоригованим прибутком КІК є прибуток відповідно до даних її неконсолідованої звітності. 

Контролеру-фізичній особі потрібно буде «поділитися» з державою прибутками КІК у такому обсязі:

- 18% ПДФО + 1,5% ВЗ (для нерозподіленого прибутку КІК або доходу, отриманого від КІК, окрім дивідендів);

- 9% ПДФО + 1,5% ВЗ (для прибутку КІК, який розподіляється шляхом виплати дивідендів фізичній особі до подання звіту про КІК або після його подання, але не пізніше закінчення другого календарного року після звітного). 

Ставка податку для контролера-юридичної особи:

- 18% податку на прибуток (збільшення прибутку до оподаткування на прибуток КІК). 

5. У яких випадках прибуток КІК звільняється від оподаткування? 

Контролюючі особи можуть з полегшенням видихнути, якщо: 

1) Між Україною та державою місцезнаходження КІК є договір про уникнення подвійного оподаткування, а також 

2) Виконується щонайменше одна з наступних умов:

• КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за 13%;

• частка пасивних доходів становить не більше 50% загальної суми доходів. 

Незалежно від вищезазначених умов прибуток КІК звільняється від оподаткування за наявності однієї з умов:

-  дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує еквівалент 2 мільйони євро;

-  частки КІК перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;

-  КІК є благодійною організацією.

Проте навіть якщо прибуток КІК повністю звільняється від оподаткування, контролююча особа все одно зобов’язана подавати звітність про КІК.

6. Яка відповідальність за порушення правил оподаткування КІК? 

А от за порушення норм податкового кодексу встановлені наступні штрафи: 

Порушення	Санкція
Неподання контролюючою особою звіту про КІК	220 тис. грн.
Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК	2 тис. грн. за кожен день неподання, але не більше 110 тис. грн.
Невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК	3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК (більша сума), але не більше 2,2 млн грн.
Неповідомлення контролюючою особою про початок або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою	660 тис. грн.
Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит ДПС	3% доходу КІК, щодо яких не було подано документації, але не більше 2,2 млн грн.
Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій	11 тис. грн. за кожен день неподання, але не більше 660 тис. грн.

 

Втім законодавець вирішив закрити очі на похибки платників на початковому етапі, тому зазначені санкції не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних років.

7. Узагальнююча податкова консультація про КІК 

З моменту оприлюднення Закону України №466-IX ширилися численні дискусії щодо оподаткування ліквідаційного доходу КІК. 

Щоб припинити ці дискусії, у травні 2021 року Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування КІК. 

Ключові положення узагальнюючої податкової консультації:

- військовий збір з ліквідаційних доходів за 2020-2021 роки платимо;

- доходом від ліквідації може бути практично будь-яке майно – валюта, банківські метали, рухоме та нерухоме майно, корпоративні права, цінні папери, права вимоги;

- проводити оцінку активів і аудит фінансової звітності компанії перед ліквідацією не обов’язково;

- ліквідувати та отримати дохід від ліквідації можливо від будь-якої кількості компаній;

- доходи від ліквідації не потрібно репатріювати в Україну;

- наявність номінальних акціонерів чи trustee не є перешкодою для отримання доходу від ліквідації;

- надано орієнтовний перелік документів, що необхідно мати для підтвердження виконання умов для безподаткової ліквідації;

- більш детально описані обставини щодо дозволяють ліквідувати компанії після 2021 року;

-отримання інвестиційного активу в результаті ліквідації не створює витрати на його придбання;

- оподаткування операції з подальшого продажу нерухомості, що отримана в результаті ліквідації, здійснюється за загальними правилами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей джерела виплати доходу;

- отримання прав вимоги до самого себе і їх припинення у зв’язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі – платимо з таких прав вимоги тільки військовий збір. 

Мінфін зазначив, що проведення оцінки активів та аудиту фінансової звітності та витрат на придбання інвестиційних активів не є обов’язковою умовою для безподаткової ліквідації. 

Але проведення зазначених дій забезпечить максимальний рівень захисту перед податковими органами у питаннях підтвердження вартості майна, що отримано в результаті ліквідації. 

Більше того, якщо передбачається, що в рамках ліквідації будуть отримані інвестиційні активи (наприклад корпоративні права або цінні папери, що дають право на участь в управлінні чи розподілу прибутків компаній) – то must have процедурами в ліквідації будуть:

- підготовка консолідованої звітності материнської компанії (що ліквідується) за методом участі в капіталі дочірніх компаній;

- проведення оцінки корпоративних прав дочірніх компаній з урахуванням їх активів. 

В цілому – консультація закриває майже всі питання неоднозначного трактування норм відносно процедур ліквідації і дає можливість оцінити підходи податкових органів до таких процедур. 

8. Рекомендації 

Ми рекомендуємо клієнтам, які в ліквідаційну масу включають корпоративні права резидентів чи нерезидентів, а також майно – обов’язково проводити оцінку таких активів. 

Відсутність оцінки чи аудиту фінансової звітності створює значні податкові ризики для контролерів. 

Багато хто з контролюючих осіб самі усвідомлюють, що аудит фінансової звітності є своєрідним захистом у разі наявності претензій від ДПС, а тому наполягають на його проведенні. 

Тож перш, ніж подавати податкову декларацію, оцініть всі потенційні ризики та вжийте необхідних заходів з їх мінімізації.