Останні резолюції ПАРЄ: Європа голосно називає речі своїми іменами
Сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка відбулась з 9 по 13 жовтня, стала справді знаковою міжнародною подією.
У світі, який, на жаль, все більше занурюється у глобальні протиріччя та конфлікти, ми отримали дуже чіткі політичні сигнали, що демонструють не тільки непохитну підтримку України з боку міжнародних партнерів, а й реальну оцінку дій росії в очах європейського співтовариства. У рамках жовтневої сесії були прийняті три ключові для України резолюції, про які варто сказати кілька слів.
У Резолюції 2516(2023) наголошується, що реакція міжнародної спільноти на агресивну війну російської федерації проти України визначить хід європейської історії та вплине на систему глобального управління у наступні роки. І зараз ми вже чітко бачимо, що ці високі фрази — аж ніяк не перебільшення. Важливо, що резолюція цілком відповідає нашому власному баченню подій. ПАРЄ визначила, що забезпечення всебічного, справедливого та стійкого миру передбачає відновлення поваги до верховенства права, включаючи обов'язок всіх держав утримуватися від загрози або використання сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави. Те саме вказано і у пункті 5 мирної формули Президента Зеленського.
Асамблея підкреслює важливість забезпечення переваги верховенства права над правом сили. Без всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні не може бути стійкої безпеки в Європі — це факт. Хоча, на жаль, на усвідомлення цього факту було витрачено забагато часу, що мало свої непоправні і дуже тяжкі наслідки.
Окрім того, Асамблея підкреслює наступне. Досягнення миру означає підтримку перемоги України на військовому, фінансовому, політичному та дипломатичному рівнях як на двосторонній, так і на багатосторонній основі. А досягнення всеосяжного, справедливого та стійкого миру, у свою чергу, означає не тільки визнання характеру, масштабів та серйозності злочинів, вчинених російською федерацією, а й, головне - створення системи відповідальності рф за її злочини.
Наступне, теж не менш важливе — Резолюція 2516(2023) визнає Голодомор як акт геноциду, спрямований на знищення основ української національності, мови та культури. Окрім того, Асамблея визнає, що наразі рф веде також геноцидну війну. Такі рішення показують тяглість злочинних дій Москви проти України в історичній перспективі. У цьому контексті ключовим є якраз створення системи відповідальності, яка включатиме комплексний компенсаційний механізм для жертв російської агресії. А також — створення Спеціального міжнародного трибуналу для розслідування та судового переслідування політичного та військового керівництва російської федерації за злочин агресії проти України. Про це зазначено в резолюціях ПАРЄ 2515(2023) та 2516(2023).
Ще одне: Резолюція 2519(2023) встановлює, що надмірні повноваження президента рф, які є наслідком надзвичайно тривалого строку перебування на посаді, у поєднанні з відсутністю будь-яких систем стримувань і противаг, таких як сильний парламент, незалежна судова система, вільні ЗМІ та активне громадянське суспільство, перетворили цю країну на de facto диктатуру. Асамблея закликає країни-члени Ради Європи визнати володимира путіна нелегітимним після закінчення його поточного президентського терміну та припинити будь-які контакти з ним, крім гуманітарних. Асамблея також вважає, що Спеціальний міжнародний кримінальний трибунал повинен розслідувати всі події на території України з лютого 2014 року, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття рейсу MH17. Асамблея підкреслює, що всі держави-учасниці Статуту Міжнародного кримінального суду юридично зобов'язані заарештувати володимира путіна, коли він потрапить під їхню юрисдикцію на підставі ордера на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом 17 березня 2023 року.
Ці рішення показують — Європа голосно називає речі своїми іменами. Адже останні світові події вимагають від нас не простої солідарності, а посиленої праці на міжнародних майданчиках. Справедливості – бути. Це питання часу.
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар вчора о 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак вчора о 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко вчора о 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко вчора о 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак 23.08.2025 12:29
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус 23.08.2025 00:59
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 224
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 183
- Айсберг корпоративної безпеки 167
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні 127
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців 66
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 15082
-
Як відновитися після тривог – поради психологині та неврологині
Життя 11840
-
Від $22 тисяч до майже мільйона: з чого зроблені костюми преміумкласу та хто їх носить – фото
Життя 7618
-
В Україні викрили вирощування зернових культур на радіоактивних землях для продажу
Бізнес 6866
-
Україна обговорює із корейською Posco будівництво нового залізничного депо
Бізнес 6528