Державна допомога експорту

Вітчизняне експортне кредитування в Україні не набуло належного розвитку. У невеликих обсягах експортним кредитуванням займається лише Державний експорто-імпортний банк. Проте на практиці державні органи, уповноважені контролювати даний банк, використовують його як універсальний комерційний банк. Спроби побудувати модель ефективної системи допомоги експорту не увінчалися успіхом . Прийнятий у 2012 р. Закон “Про державну фінансову підтримку експортної діяльності” був ветован Президентом України на підставі цілої низки зауважень: не запроваджував структурно виважену систему фінансової підтримки експорту, його положення ма ли надто загальний характер для забезпечення створення ефективного механізму кредитування експортної діяльності ; не повною мірою відповіда в правилам Європейського Союзу; створення експортно-кредитного агенства (далі – ЕКА) мало відповідати двом ключовим критеріям – вони не повинні надавати експортні субсидії та витісняти з ринку приватні фінансові установи.

У 2013 р. було схвалено Концепцію створення системи державної підтримки експорту України. Конкретні задачі, зокрема створення ЕКА, поставлено не було, що характеризує її як суто декларативний документ. Виходячи із змісту акта, реалізація концепції була розрахована до 2015 р., проте очікуваного результату (забезпечення формування системи державної підтримки експорту України) так і не було досягнуто.

Пункт 5.5. Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» впродовж 2015 – 2017 рр. передбачає утворення спеціального органу страхування та фінансування експорту у формі ЕКА, що забезпечуватиме сприяння експансії українських експортерів на зовнішні ринки.

Наразі проект закону про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту прийнято за основу 24 листопада 2015 р. Втім, поки що головної проблеми наведений законопроект не вирішує, зокрема який вигляд буде мати ЕКА: окремо створена організація або реорганізація Укрексімбанку.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну допомогу суб ’ єктам господарювання”, будь-яка державна допомога є недопустимою для конкуренції за виключеням випадків, які встановлені законом. Зазначена норма є відображенням положення ст. 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу. Дана заборона у першу чергу стосується експортної допомоги, адже вона більшою мірою впливає на конкуренцію і торгівлю між європейськими державами. Так, наприклад, латвійський Закон “Про контроль за допомогою для комерційної діяльності” від 8 квітня 2009 р. у ст. 31 регламентує, що експортні субсидії заборонені. Заборона експортної допомоги застосовується до будь-якої допомоги, пов ’ язаної з обсягами експорту комерційного товариства, створення та експлуатації товарів або поточних витрат підприємства для експортних операцій.

Тому з метою недопущення будь-яких порушень у сфері надання державної допомоги експортоорієнтованим виробникам, необхідно вже зараз враховувати вторинне законодавство ЄС з цього приводу.

 У пояснювальній записці до вищенавеленого законопроекту вказано, що акт відповідає вимогам Директиви Ради Європейського Союзу 98/29/ЄС від 07.05.1998 про гармонізацію основних положень щодо страхування експортних кредитів за трансакціями з середньостроковим та довгостроковим покриттям, Повідомлення Комісії державам-членам згідно з пунктом 1 статті 93 Договору про заснування ЄС, що застосовує статті 92 та 93 Договору стосовно короткострокового експортно-кредитного страхування (97/С 281/03) тощо.

Втім, слід сказати, що законодавство ЄС у сфері експортної допомоги з певною періодичністю зазнає змін. Так, наприклад, 1 липня 2015 р. була прийнята Комунікація ЄС стосовно забезпечення державними страховиками короткострокового експортно-кредитного страхування.

Отже, у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, законодавцям при розробці того чи іншого законопроекту, перш за все необхідно враховувати чинне законодавство ЄС, що має бути покладено в основу для попередження можливих правопорушень.