В країні створюють кваліфікаційні центри. Як це вплине на український бізнес та українців?

Влада нарешті прийняла необхідні рішення для запуску кваліфікаційних центрів. Вони стануть кейсом про реальний win-win для роботодавця і найманого працівника.

Відсутність механізму для швидкого підтвердження навичок часто створює головний біль як роботодавцям, так і працівникам. Перші не можуть брати робітників на відповідальні позиції без де-юре підтвердженого розряду, а отже закривають доступ до росту всередині підприємства. Для працівника ж це означає довгу дорогу формальної освіти у кілька років, або міграцію до сусідніх країн, які мають гнучкі системи підтвердження кваліфікацій.

У реальному житті, коли роботодавець не може офіційно працевлаштувати людину через відсутність “корочки”, є кілька рішень. Наприклад, такі трудові відносини не починаються або переходять у тінь. Обидва варіанти не йдуть на користь економіці країни.

Виправити цю ситуацію, а також допомогти працівникам вийти з тіні, мають кваліфікаційні центри. Це організації, які перевірятимуть навички, і у випадку позитивної оцінки – видаватимуть документ-підтвердження. Формально це звучить як “визнання кваліфікацій, здобутих неформальним шляхом, через самостійне навчання”. 

Народження ідеї

Увесь світ давно обрав шлях швидких рішень. Оперативне визнання вмінь, які людина отримує впродовж життя, є хорошим варіантом. 

Європейські країни також використовують кваліфікаційні центри для підтвердження навичок. Тож український сценарій не є якимось ноу-хау, а є звичною практикою. 

Перш ніж запустити роботу кваліфікаційних центрів, кілька років роботодавці, Національне агентство кваліфікацій та влада працювали над їхньою візією. Якими вони будуть? Хто зможе їх створювати? Відповіді на ці запитання шукали під час дискусій.

Далі була складна робота над проектами документів, які зберегли б спільне бачення. Впродовж минулого року Уряд нарешті прийняв увесь пакет рішень, які запускають роботу цих центрів. 

Кваліфікаційні центри: інструмент для покращення життя бізнесу і людей

Молодь не готова витрачати роки на побудову кар'єри за принципом “від підлеглого до начальника”. Вона хоче високих доходів і хороших умов вже зараз. Водночас бізнес не хоче втрачати людей, які вміють якісно працювати. Тому кваліфікаційні центри дозволять підвищити робітника на підприємстві, збільшити йому зарплату, не порушуючи законів і не підпадаючи під штрафи. Для людини це можливість зайняти позицію, яка потребує формальної підготовки. 

Можливість підтвердити навички у кваліфікаційному центрі дозволить за кілька тижнів-місяць отримати офіційне визнання кваліфікацій, а отже – покращити свою кар'єру. 

Як створити кваліфікаційний центр?

Податися на акредитацію центру можуть юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи. Для цього вони подають заявку з додатками до Національного агентства кваліфікацій.

Що додати до заявки?

1. Копію статуту (положення про структурний підрозділ), де зазначено, що організація може здійснювати діяльність з оцінки кваліфікацій. Важливо: вам не потрібно терміново вносити зміни у статут чи положення, якщо там чітко не прописано, що ви займаєтесь визнанням результатів навчання, освітньою діяльністю. Якщо маєте пункт про здійснення інших видів діяльності – цього буде достатньо.

2. Перелік оцінювачів за кожною кваліфікацією. Підтвердити факт залучення таких експертів можна копією трудового договору або договору ЦПХ. Для оцінки однієї кваліфікації мають залучатися мінімум 2 оцінювачі. Вимог до таких фахівців усього дві: їхня освіта та досвід роботи. 

3. Затверджену процедуру підтвердження кваліфікацій. Тут треба розписати порядок подачі заявок до центру, дотримання об'єктивності та неупередженості під час оцінювання, порядок видачі документів тощо;

4. Інформацію про банк контрольно-оцінювальних матеріалів, які будуть використані під час оцінювання. Це можуть бути тести, різноманітні задачі. Для розгляду заявки необхідно додати зразки таких матеріалів з оцінювання хоча б однієї кваліфікації.

5. Відомості про приміщення та обладнання майбутнього центру. Заявник має довести, що має матеріальну базу, необхідну для проведення оцінювання.

6. Посилання на веб-сайт, на якому буде розміщуватися інформація про діяльність центру. 

Тривалість акредитації – не більше 60 робочих днів.

Документи, які знадобляться заявникам

1. Типове положення про кваліфікаційний центр (юстований наказ МОН).

2. Порядок присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами (постанова Кабміну).

3. Деякі питання акредитації кваліфікаційних центрів (постанова Кабміну).

4. Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів (постанова Кабміну).

5. Положення про Реєстр кваліфікацій (постанова Кабміну).

Замість висновку

Підприємства прямо зараз можуть подаватися на акредитацію кваліфікаційних центрів. Це дозволить додати до кар'єрних маршрутів працівників ще одну позначку, яка спростить їм життя і, водночас, підвищіть їхній професійний статус та доходи. 

Провал чи успіх історії з кваліфікаційними центрами багато в чому залежить від бізнесу і людей, зацікавлених у швидкій побудові кар'єри. 

Я переконана, що “білий” український бізнес оцінить цю новацію і скористається її можливостями на 100%.