Спроможність НАЗК: очікування vs реальність

Понад 5 років в Україні працює Національне агентство з питань запобігання корупції. Куди далі рухатися НАЗК, аби воно могло максимально ефективно використати свій потенціал?

Здається, що українці вже трохи втомилися від обіцянок боротьби з корупцією. Та чи дійсно ми чули лише обіцянки? 

Після Революції Гідності в Україні зробили великий крок до зменшення корупції, розпочавши антикорреформу. Для цього протягом шести років у різний час створювались відповідні антикорупційні органи. Зараз кожен з них перебуває на різному рівні та етапі розвитку, проте кожний демонструє результати, які варто брати до уваги.

Торік ТІ Україна проаналізувала спроможність та ефективність усіх антикорупційних органів, а цьогоріч ми оновили це дослідження щодо діяльності НАЗК. Які ж зміни ми виявили за цей рік?

НАЗК. Версія 2.0

Роки подекуди успішної й не дуже роботи НАЗК показали, що інституційна спроможність органу, його незалежність та ефективність є надважливими для усієї системи запобігання та протидії корупції. 

Рубіконом, який поділив діяльність НАЗК на до та після, стало його перезавантаження.  Починаючи з 2020 року, змінились не тільки підходи до роботи та структура управління інституцією, а й було задеклароване бажання до подальших змін на краще.

Великим ударом і для НАЗК, і для всієї антикорупційної спільноти стало сумнозвісне рішення Конституційного Суду у жовтні 2020 року, яке забрало значну частину повноважень у Нацагентства. Також тоді КСУ скасував кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування та умисне неподання декларації. 

Головне та досить загальне очікування від агентства – НАЗК має формувати та реалізовувати державну антикорупційну політику. 

Насправді до кола обов’язків Агентства входить дуже багато питань: від перевірки е-декларацій та звітності політичних партій до захисту викривачів і координації виконання Антикорупційної стратегії, від виявлення корупційних ризиків і погодження антикорупційних програм до перевірок дотримання законодавства про конфлікт інтересів та адміністрування реєстрів тощо.

З чим НАЗК справляється краще, а що належить до “точок росту”?

Для того, аби об'єктивно оцінити діяльність Нацагентства, ми провели дослідження спроможності, незалежності та взаємодії органу у 2020 році і сформували комплексну інституційну та операційну оцінку НАЗК.

Торік НАЗК у цьому дослідженні отримало загальний бал – 3,3, де 1 – найнижча оцінка, а 5 – найвища. У 2020 році ТІ Україна надала Національному агентству 34 рекомендації для покращення цього показника: з них 5 пріоритетних і 29 рекомендацій середньострокової та довгострокової перспективи. 

За рік після презентації першого дослідження жодна пріоритетна рекомендація не була виконана повністю. НАЗК вдалося частково виконати 4 пріоритетні рекомендації з 5, а остання ще чекає свого часу.  

Серед інших 29 непріоритетних рекомендацій, було повністю виконані 7 (що складає 24% від їхньої загальної кількості), частково виконано – 14 (48%) і залишились невиконаними 8 (28%). 

Отже, оновлений загальний бал спроможності, управління і взаємодії НАЗК станом на 20 вересня 2021 року склав 3,6 бала, що краще від торішнього показника на 0,3 бала. Можна зауважити, що через рік НАЗК досягло рівня НАБУ 2020 року, яке теж мало 3,6 бала станом на жовтень 2020 року. Проте дуже імовірно, що за цей рік НАБУ теж покращило свій показник, конкретне оновлене значення якого зараз не встановлювалось.

За результатами аналізу серед пріоритетних рекомендацій, на жаль, залишаються ті ж самі, які ми надавали за результатами Звіту за минулий рік:

- завершити прозорі та відкриті конкурси на вакантні посади;

- завершити запровадження системи управління справами та системи моніторингу й оцінювання ефективності діяльності органу та його працівників;

- узгодити із законодавством завдання для управління внутрішнього контролю;

- провести належне оцінювання корупційних ризиків у НАЗК і переглянути із залученням громадськості антикорупційну програму органу; 

- оприлюднювати на сайті проєкти та ухвалені документи, проводити відкриті публічні консультації перед їх ухваленням.

Керівництво НАЗК висловило велике бажання структурно змінити як підходи до запобігання корупції, так і принципи своєї роботи в цьому напрямку.

Доволі сумно, адже Агентство, на жаль, не чує деяких рекомендацій, проте проблеми через це не зникають. 

Деяка діяльність Агентства, як-то розробка Антикорупційної стратегії чи допомога посадовцям у заповненні декларацій, гаряче підтримувалась ТІ Україна. 

Але при цьому, на нашу думку, не обійшлося і без негативних ініціатив від Агентства.  Варто згадати, наприклад, про зміну процесів перевірки декларацій чи формат впровадження моніторингу способу життя декларантів, що ми обґрунтовано критикували. 

Тим часом наближається перший аудит ефективності діяльності Агентства з моменту його перезавантаження. Нещодавно Кабмін призначив трьох міжнародних експертів – аудиторів НАЗК, які будуть проводити зовнішню незалежну оцінку ефективності діяльності органу. До речі, одна з них, Діана Курпнієце, у минулому – виконавча директорка Transparency International Латвія.

У керівництва НАЗК залишається трохи часу, аби подивитися і виконати рекомендації, адресовані НАЗК. Так само як і розглянути можливість врахування рекомендацій, висловлених експертами в нещодавно оприлюдненому Альтернативному звіті з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики. 

Сподіваємось, НАЗК зможе краще відповідати очікуванням від його діяльності та знайти можливості для розв’язання вказаних у дослідженнях громадськості проблем та викликів. І, як наслідок, це позитивно відобразиться на спроможності та ефективності органу, за що ми всі вболіваємо.