Детінізація – як Стратегія розвитку України

«Заради виживання українці сховались у «тінь», створили соціальну тканину виживання. Для стратегії розитку Україні потрібна стратегія детінізації» (Олександр Пасхавер).

Впродовж десятиліть проблема «тіньової економіки» залишалась однією з топових у новинах та різноманітних дослідженнях. І це й не дивно, адже її частка за різними підрахунками інколи сягала 60% від ВВП. За даним показником Україна конкурувала за світову першість з деякими африканськими та азійськими країнами, безнадійно відстаючи від провідних світових економік.

Як свідчать дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA), присвячене оцінці і прогнозу розвитку глобальної тіньової економіки, Україна в топ-5 країн з найбільшою тіньовою економікою: обсяг тіньової економіки в Україні становить 1 трлн 95,3 млрд грн, або 45,96% від торішнього ВВП країни.

  Історично «тінь» в Україні виникла разом зі здобуттям незалежності. Хаос та економічний безлад, який прийшов з падінням соціалістичного режиму, не давав жодної іншої альтернативи «тіньовим» розрахункам, контрабанді та ухиленню від оподаткування. Невизначеність у курсі становлення капіталізму змусила ринок сформувати правила свого існування самостійно. І як не дивно, цей процес став доволі ефективним, адже дозволив зародитись багатьом приватним підприємствам.

 Виходячи з самої історії «тіньового» сектору може скластись помилкове враження, що українська економіка без «тіні» стане неповноцінною, адже офіційний та неофіційний сектор є взаємоінтегрованими. Зруйнувати «тінь» означає зруйнувати один зі стовпів, на якому тримається вся система, знищити подушку безпеки малого бізнесу та серйозно похитнути і без того слабку купівельну спроможність громадян. Адже «тіньові» розрахунки на сьогодні дають можливість знижувати витрати підприємств, податковий та адміністративний тиск, що відзначається на ціні товарів для кінцевого споживача.

Насправді ж, даний хід думок лише здається логічним. Попри запевняння скептиків, скорочення «тіньових» оборотів не спричинить чергової хвилі зубожіння. А навіть навпаки. Річ у тім, що ціна «тіні» для українця є набагато вищою, ніж ті незначні переваги, які вона надає. І в першу чергу це стосується економічного зростання та відновлення, яке є принципово неможливим в умовах широкомасштабного розвитку неофіційної економіки. «Тінь» дозволяє отримувати певні конкурентні переваги для одних підприємців ціною повного фіаско чесного бізнесу у цих галузях.

Як правило, найлегше сховатись від держави тим, хто займається імпортом в Україну різноманітної продукції, що робить неможливим рзвиток внутрішнього товаровиробника. Країна живе за рахунок імпорту, часто нелегального. Торговий баланс майже всі останні роки від’ємний, курс національної валюти ледь тримається за рахунок переказів мільярдів доларів від заробітчан та сировинного експорту. Але чи довго він втримається, якщо і далі національний виробник буде не спроможним конкурувати з нелегальним імпортом? Не дивно, що молоді люди шукають роботу за кордоном, адже у країні вкрай низький рівень доходів на душу населення та у рази нижча середня заробітна плата у прівнянні з усіма європейськими країнами. Відтік населення в останні роки набирає просто катастрофічних масштабів, перетворюючись на серйозну загрозу розвитку та навіть існуванню України. Проте, тінь не лише знищує чесну конкуренцію та змушує українців шукати кращої долі деінде. Її зростання забирає у держави ресурси та можливості змінити ситуацію. Країна ніби скочується вниз по спіралі. Зупинити це можуть лише негайні та радикальні дії.

На щастя, сьогодні загрозу неофіційної економіки визнали в Уряді. Боротьба з даним явищем ведеться одразу на декількох фронтах. Зокрема, Мінфін визначає такі основні завдання для створення умов для виходу бізнесу із «тіні»:

- Створення служби фінансових розслідувань – принципово нового державного органу, який має прийти на заміну корумпованій податковій міліції, знаній за свій надмірний адміністративний тиск. Нова служба припинить терор у середовищі підприємців та надасть можливість чесним підприємцям працювати легально, не ховаючись «у тінь».

- Боротьба з виводом капіталів до «офшорів», яка на даному етапі сконцентрована на імплементації міжнародно-визнаних механізмів боротьби з офшорами ( BEPS ) .

- Реформа митниці, яка покликана у першу чергу прикрити ключові контрабандні потоки та дати можливість чесним підприємствам вижити, працюючи в правовому полі України.

- Інституційна реформа ДФС та податкова реформа, які повинні створити адекватне інвестиційне середовище, в якому зникне необхідність підприємцям замислюватись про ухилення від оподаткування.

Загалом, робота Міністерства фінансів вже приносить певні результати. Зокрема, за рахунок зменшення податкового навантаження на бізнес (а саме ЄСВ) багато підприємців вже зітхнули з невеликим полегшенням, а деякі навіть перестали виплачувати зарплати в конвертах. За рахунок реформи в адмініструванні ПДВ було подолано більшість тіньових схем з уникнення від оподаткування та відмивання податкового кредиту.

Проте, очевидно, що даних зусиль замало. Попри те, що Міністерство фінансів робить значні кроки у напрямку деофшоризації, воно натикається на шалений опір сформованої десятиліттями системи, яка живиться за рахунок «тіньових» схем. Цей опір проявляється не лише в саботажі окремих працівників державних органів, але й у лобіюванні на найвищому рівні законопроектів, що повністю нівелюють навіть ті незначні досягнення, які ми маємо на сьогодні. Опір системи направлений також на дискредитацію самої суті реформ та тих, хто їх провадить, що в черговий раз доводить, що для представників цієї системи не існує жодних правил, коли мова йде про загрозу джерелу їхнього багатства.

Проте вікно можливостей ще не зачинилось. Ще існує шанс назавжди покінчити з цією пухлиною на тілі української економіки. Проте для цього необхідна політична воля. Адже без бажання найвищих представників влади неможливо побороти офшорні схеми, через які щороку з країни вивозяться мільярди доларів; неможливо покінчити з дискрецією та корупцією у системі оподаткування прибутку, запровадивши податок на виведений капітал, який здатен суттєво пришвидшити інвестиції в економіку країни; неможливо перекрити контрабандні потоки чи зруйнувати неефективні монополії. Політична воля вищого керівництва країни здатна зупинити економіку від краху, запровадивши системний та широкомасштабний підхід для створення адекватних конкурентних умов ведення бізнесу.

Українське суспільство вимагає реальних реформ та готове повною мірою підтримати того, хто почне їхнє впровадження. Адже побороти такого монстра, як українська «тінь» можливо лише спільними зусиллями. Тому представники бізнесу, громадськості вже активно працюють у напрямку детінізації економіки та очікують від найвищих ешелонів влади таких само конкретних кроків щодо створення конкурентної економіки в Україні.