Порушення умов і прострочення оплати за договором
Як відшкодувати збитки
Від своєчасних розрахунків із контрагентами залежить ваш грошовий потік. Але що робити, якщо ваш контрагент знову прострочує оплату та як на це вплинути?
У цій статті я розгляну питання юридичної відповідальності за порушення умов і прострочення оплати за договором. Крім цього, з’ясую, як відшкодувати спричинені збитки. Для цього вирішив проаналізувати законодавство, що регулює відповідні правовідносини.
Яким чином визначається строк оплати?
Перш за все, варто розуміти, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк оплати товару покупцем визначається договором. Цей строк може визначатися певною календарною датою або періодом у часі, а договором може бути передбачений обов'язок покупця оплатити товар частково або повністю до його передачі продавцем, або після передачі товару в строк, передбачений договором.
Своєю чергою строк оплати покупцем товару може встановлюватися й актами цивільного законодавства. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
У який момент обов’язок покупця вважається виконаним?
Обов'язок покупця оплатити вартість товару є виконаним у той момент, коли він здійснив повну оплату продавцеві. Хочу зазначити, що це правило поширюється також на договори купівлі-продажу з відтермінуванням платежу. Закон надає продавцеві право в разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК у випадку, якщо ми говоримо про грошові зобов’язання. Також, окрім вищевказаних видів відповідальності ми можемо встановити 3% річних та інфляційні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України — боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Проте, вказані права продавець може реалізувати лише в тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Разом із тим, вказана норма має диспозитивний характер, відтак договором або актом цивільного законодавства продавцеві може бути встановлена заборона зупинки передачі товару або передбачені її особливості.
Порада від експерта
Аби укласти юридично грамотний договір, наполегливо рекомендую ще на початку співпраці з контрагентом визначити положення вашого договору й переконатися, що в разі порушення його положень іншою стороною, ваш бізнес не потрапить під удар. І нехай закон завжди буде на вашому боці.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 67
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 62
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4854
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 4400
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4255
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2355
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2078