Нова модель функціонування "зеленого" ринку
Порядок купівлі електроенергії за "зеленим" тарифом», впровадження аукціонної моделі для відновлюваної енергетики
За останні роки все частіше обговорюються питання поновлюваних джерел енергії або альтернативної енергії. В жовтні 2014 року Кабінет міністрів затвердив Національний план дій до 2020 року з відновлюваної енергетики, який передбачає збільшення частки поновлюваних джерел в загальному балансі генерації електроенергії до 11%. [1]. Однак незважаючи на гучні заяви щодо будівництва в Україні нових сонячних електростанцій та колосальних темпах зростання встановлених панелей на приватних будинках, Україна так і не змогла виконати встановлений до 2018 року план по зеленій генерації (частка альтернативних джерел мала досягти 1,3% проте вдалося досягти лише 1,2%).
25 квітня 2019 року, Парламент проголосував за проект закону щодо нової системи підтримки відновлюваної енергетики ( «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» [2].
Окрім цього, 26 квітня 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг («НКРЕКП») прийняла кілька важливих нормативних актів, які регулюють виробництво електроенергії з ВДЕ, включаючи «Порядок купівлі електроенергії за «зеленим» тарифом» і новий Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. [3].
"Зелений" тариф — це спеціальна ціна, за якою купується енергія, вироблена з відновлюваних джерел енергії — гідроелектростанціями, сонячними, вітровими або біостанціями.
Так, на сьогодні 2% видобутку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку. На таку не ринкову пропорцію ціна/товар, неодноразово вказувало й ЄБРР, який вже декілька років надає нам кредитні кошти на розвиток ВДЕ. На сьогоднішній день в Україні діє найвища ціна на "зелений" тариф в Європі, ціна перевищує вартість електроенергії в кілька разів.
Починаючи з 1 січня 2020 року в Україні запрацює нова модель функціонування "зеленого" ринку. Буде реалізовано планомірну та збалансовану відмову від "зелених" тарифів для відновлюваної енергетики на користь більш вигідної аукціонної моделі
Механізм аукціонів, дозволить компаніям конкурувати за можливість виробляти і продавати свою електроенергію в мережу з певними умовами. Це надасть можливість створити конкуренцію і зменшити для країни витрати на механізм викупу енергії, виробленої з ВДЕ. Цей механізм також дозволить визначити найнижчу ціну, по якій інвестори-переможці зможуть реалізовувати проект а також встановити реальну ринкову ціну "безпечної" енергетики.
Новий режим аукціонів запускається з 1 липня 2019 року. Пілотні аукціони мають відбутися не пізніше 31 грудня 2019 року. Аукціони стануть обов'язковими: з 2020 року - для вітрових електростанцій потужністю більше 5 МВт і для сонячних електростанцій потужністю більше 1 МВт.
Також, буде встановлена квота на аукціони, що найближчі роки буде розподілятися наступним чином:
- 30% для сонячної енергії;
- 30% для енергії вітру;
- 15% для інших ВДЕ;
- 25% на розсуд Кабінету Міністрів України.
Також, прийнятий законопроект, покликаний знизити вартість "зеленого тарифу" з 2020 року для сонячних електростанцій (СЕС) на 25% і щорічно зменшувати його на 2,5% протягом 3 років. Для вітроелектростанцій (ВЕС) тариф з 2020 року повинен знизитися на 10% з подальшим зменшенням на 1,5% щорічно на протязі 3 років.
Однак шквал критики в сторону даного закону викликала поправка № 24, яка позбавляє домашні електростанції, права на отримання «зеленого» тарифу. Згідно з новим законом, споживачам дозволяється встановлювати генеруючи електроенергію сонячні та вітряні установки двох типів (потужністю до 50 кВт і потужністю від 50 до 500 кВт). Також можливо здійснювати продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом в обсягах, що перевищують їх власне споживання, але тільки за умови розміщення об'єктів на дахах або фасадах капітальних будівель і споруд. Чиновники запевняють, що даною поправкою, вони хотіли протидіяти домогосподарствам які займаються фіктивною підприємницької діяльності, адже саме для такої діяльності не потрібно ліцензії, звітності та реєстрації.
В рамках виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в першому читанні був прийнятий проект Закону України "Про ринок електричної енергії України"[4]. Даним законом також було передбачено зобов'язання підтримувати сегмент відновлюваних джерел енергії до 2030 року. А прийняте в 2017 році розпорядження Кабінету Міністрів щодо, енергетичної стратегії України до 2035 року, передбачається збільшення поновлюваних джерел енергії до 25%.[5] Незважаючи на те що даний документ визначає лише стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу країни, Україні необхідно набирати оберти в даному напрямі, адже тільки встановивши чіткі правила і конкурентні умови для всіх гравців на ринку, ми зможемо залучати інвестицій і розвивати альтернативну енергетику вже в найближчому майбутньому.
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року » (Електронний ресурс) Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-%D1%80
2. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (Електронний ресурс) Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65076
3. НКРЕКП, Постанова від 26.04.2019 № 641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом" http://www.nerc.gov.ua/?id=40637
4. Закон України «Про ринок електричної енергії» (Електронний ресурс) Сайт Верховної Ради .- Режим доступа України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність ”» (Електронний ресурс) Сайт Верховної Ради України .- Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 317
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9732
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5930
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4346
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4265
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3324