От сиджу і розмірковую. Така всенародна біда спіткала нас, українців. Усю багатостраждальну нашу націю в центрі Європи. І в масі своїй ми не здрейфили, не впали навколішки, не стали просити пощади у варварів двадцять першого століття. Взяли до рук зброю. Стали на прю з ворогом. Не злякалися того, що він уже знекровив своїми постійними війнами чверть світу. Дали і даємо по зубах нахабному агресору і окупанту, звільняємо від нього анексовані території. І вже далекими обрисами навіть злегка видніється всенародна наша Перемога. Дай Боже тут не схибити!
А це, погодьтесь, свідчить про те, що правильно все організовано в нашому суспільстві. Насамперед, підготовка, виховання молоді. Освіта. В правильному руслі працює процес патріотичного виховання трудових мас, населення.
На це ще раз, зайвий раз вказала приголомшлива історія з розстрілом росіянцями нашого простого вояка, вся внутрішня, світоглядна ідеологія якого була сконцентрована у двох святих словах: ‘’Слава Україні!’’ Слава Безсмертній Україні!
І режисером, і продюсером тут виступив, думаю, що сам Господь Бог. Позаяк це він змоделював так сценічну ситуацію в одному невеличкому відеосюжеті, що її головну суть побачив і в одну мить зрозумів увесь приголомшений світ. А хто ж інакше? Щоб тим самим, напевне, показати, що в Україні в цілому правильно, правдиво працюють на виховання своїх людей українські поети і письменники, кіномистецтво, культура. Вчителі. Що у нас одним із неофіційних гімнів держави є вірш ‘’Любіть Україну!’’ А це означає, що наступним Нобелівським лауреатом в галузі літератури конче має стати геніальна українська поетеса Ліна Костенко. Як головний наш нинішній Боян. Принаймні, я цього дуже хочу!!!
Тоді виникає цілком логічне запитання до шантрапи з галасливого 95-го кварталу, що чорним воронням розсілася по гілкам влади. На якій підставі ви, напівомосковчені неуки, лізете зі своїм божевільним перевихованням нації. На кшталт українофобів шкарлата, тимошенка. Коли українську мову і літературу, історію України взагалі викидаєте з шкільної і вузівської програм. Коли знищується українське фільмовиробництво. Коли згортається діяльність телеканалів, а свобода слова береться на державну вуздечко. І нарешті робиться спроба взяти під контроль всю письменницьку братію, накинувши лихі печерські віжки на весь літературний процес, у купі з присудженням головної Державної премії імені Тараса Шевченка. З цим останнім влада явно провалилася в найогидніший нужник.
Вони цим самим полізли в чортабатька за пазуху. Але будьте певні, що коли у нас вчергове зміниться влада, ви всі, друзі, з дивом, думаю, дізнаєтесь, що за всіма цими ворожими маніпуляціями влади стоїть (хто б ви думали?) Звичайно ж, сивобородий Діма Табачник. Бо це його найкращі виученики нині при кермі в міністерствах освіти і культури України, пани Шкарлет і Ткаченко. Він їх врозумляв, напучував, він їх за ручки вів по життю. І нині, за розпорядженням Кремля є шефом не лише для колаборантів типу сальдо і мелітопольського громили на два метри зросту, але й київським ділкам, які мають будь-що зламати систему виховання патріотизму і державолюбства в Україні. Бо інакше в них не вийде створення замість нашої вселюблячої неньки дерев’яної і забитої, гнилої расєї з фільтраційними таборами…
Не мовчіть, друзі. Геть банду українофобів з державницьких посад!
