Чого лишень душа побажає є на ринку "Столичному"!

Коли б мене хто запитав, яким є найбагатший ринок України з продовольчої групи товарів, я не вагаючись би відповів – ринок «Столичний». Розмістився він, якщо, хто, можливо ще не знає, - за об’їзною дорогою Києва поміж Жулянами і Софіївською Борщагівкою. Безпосередньо у колись чистому полі виросло ряд сучасних ангарного типу величезних приміщень, у котрих щодня кипить торгівля м’ясом тварин і птиці, салом, рибою, молочними продуктами, різноманітною зеленню і фруктами, овочами, цитрусовими, різноманітними сухофруктами. Одне слово, усе тут можна знайти, чого лише вибаглива і ненаситна душа забажає, в тому числі ковбаси на вибір, духмяні копченості й вуджину, різні сири й цукерки.

У 2005-2006 роках трудився я певний час чиновником Міністерства аграрної політики України, служив начальником Патронантної служби Міністра і прес-секретарем відомства. Опікувався проблемами публічності здійснюваної аграрної політики, виступами першого керівника. Був якраз у тій команді людей, які формували технологічну політику галузі. Пригадую, як тоді ми день і ніч посилено працювали над створенням системи гуртових аграрних ринків – живності, сировинної, продовольчої продукції. На це особливо педалював тодішній Міністр Олександр Баранівський.

Щосили регулярно тиснув чиновників на предмет того, показуйте, мовляв, як на ділі працюють нові ринки. Нагадував підлеглим приказку: "Хочеш їсти калачі – не сиди на печі." Вимагав: показувати на ділі, де зароджуються гуртові ринки. Ми з ним їздили дивитися сизими ранками, як ці механізми починають працювати у Бровари під Київ, у Жашків Черкаської області, де формувалися ринки худоби. Чи працюють там вони нині – не знаю.

Департамент Мінагрополітики, який безпосередньо займався формуванням нових видів торгівлі очолював толковий фахівець Анатолій Васильович Розгон – ще геть зовсім тоді молодий та ранній чоловік, а професіонал, сказати б, від Бога. Саме він тоді оформляв і доводив через документальну базу необхідність саме таких ринків як «Столичний» у державі. Пан Анатолій якраз створював Статут нового підприємства, що мав продовольчо підперти потреби все зростаючих людських ресурсів столиці, заточував його під умови нинішнього дня. І ось ті задуми перетворилися в конкретну дію. Нарешті оптовий продовольчий торг під Києвом став остаточно на ноги. Через тринадцять років!

Ось в останній день 2018-го із друзями я відвідав ринок «Столичний». До речі, попереднього вечора знайомі вже побували тут, так би сказатися, отоварилися. Вирішили пройтися зі мною ще раз. Різниця між передсвятковими днями виявилася лише та, що 30-го грудня тут було справжнє стовпотворіння, замало не весь грошовитий Київ тут купляв на свята реберця молодого барана для шашликів, делікатесну червону рибу і різноманітну ікру, не кажучи вже про парну яловичину і свинину, про відбірну індюшатину, різноманітну солонину й квашенину, щойно з грядки зеленину, різні гриби, меди – чого лишень вибаглива душа гурмана побажає...

Можливо, краще моїх розлогих слів про новий ринок під Києвом розкажуть свіжі світлини з торговиці. Я їх нижче представлю – погортайте, пані й панове. Хоча відмічу, що сало тут продають по 95 гривень за кілограм, яловичину можна придбати - від 60 до 135 грн за кіло, свинина йде за 95-140, одне слово, як сторгуєтесь. Хоча 30 грудня в моєму рідному Джурині на Вінниччині люди сало купляли по 40 гривень за кілограм. Вітали мене з цією ціною. Майже даром віддавали продавці, чи не так?

Коли подивишся на все це багатство продукції, яка приготовлена до столу громадян, мимоволі напрошується сам собою сакраментальний висновок: ніколи не збідніє Україна своїми застіллями, в цьому головна сила нашого могутнього роду!

***

Цю невеличку публікацію зі світлинами виставив я спершу у соцмережі Фейсбук. Коли дивлюся, обізвався Анатолій Розгон. Ось що він написав:

« Шановний Олександре Олександровичу, щиро дякую! Справжня Новорічна несподіванка, надзвичайно приємно! А, тим більше, з Ваших слів - авторитетної у нашій державі людини, це звучить, як нагорода. Ця нагорода - визнання роботи значної кількості людей, команди однодумців, чиновників та підприємців, людей фанатично відданій своїй справі. Гордий тим, що пощастило бути разом. Ловлю себе на думці, що висловлюватися у минулому часі зарано...»

На фото:

Анатолій Васильович Розгон - хрещений батько подібних товарних оптових ринків України;

Усе, що вашій душі забажається можна тут придбати...