Вилізло шило з гнилого мішка...

Аеропорт здали ще в вересні минулого року, за що ж тоді загинули сотні героїв?

Те про що я з болем ітривогою пишу в своїх блогах, у новій книзі «Свічка навітрі» ось уже місяців п’ять поспіль, за що на мене з усіх боків несамовитошиплять нові владолизи, нарешті виткнулося боком. Шило вилізло з мішка. Виявляється,наші мужні герої в Донецькому аеропорту, а їх віддало життя за цей клаптик українськоїземлі вже більше двох сотень, ні на крок не відступають з нашої суверенної території,а летовище це Петро Порошенко Владіміру Путіну, виявляється, уже давно геть здавз потрухами. Стало очевидним, що «ґешефт» цей відбувся в ході підкилимнихсепаратистських домовленостей, а ще точніше - під час задушевних телефонних бесідіз головним бандитом Путіним.  І все цепідтверджено документально, деталі – нижче.

Виявилося, окрім того,що Л. Кучма вів якісь там переговори в Мінську, був підписаний також секретний меморандум,за яким аеропорт і ще значна частина території Донбасу мовбито цілковито переходитьпід контроль терористів та російських окупантів. І нетерпеливий Путін 5 січня2015 року, в своєму офіційному листі нагадав про це панові Порошенку. Мовляв,пообіцяв – розраховуюся.

Що було робитиПорошенку?

Можна припустити, що вінрозраховував: українські оборонці аеропорту довго не втримають, здадуть йоготерористам і російським окупантам. Як бізнесмен, хіба міг Він упустити такуслушну нагоду, аби ж, напевне, щось на це не виміняти у Путіна. Здогадайтесь щосаме, коли багатомільйонний бізнес пана Порошенка і за часів війни успішнорозвивається в Росії, Криму. Цим, підозрюю, і продиктована та хитра топографія,яка закладена в таємну сепаратну угоду, відповідно до якої Донецьке летовище щез 19 вересня 2014 року позначено в зоні відповідальності окупантів.

Хіба ж міг подуматиПорошенко, що в раби йому попадуть такі пасіонарні, такі відважні, героїчнілюди. Життя кластимуть, а не віддадуть повітряних воріт Донбасу. Не міг же ж віннаказати їм: відступіть! Це б дуже нагадувало зраду…

Саме тому, коли прийшовна Банкову з Москви «мирний план Путіна», в Києві не на жарт розгубилися. Так іне знайшли, що сказати у відповідь кремлівському загарбнику. Позаяк, критикуватиПутіна, який вимагає відповідно до конфіденційної домовленості двох глав державсвоєї частки таємної угоди не можна, бо суспільство дізнається про скритнийзговір, закріплений секретним меморандумом, який молодий глава держави уклав зворогом, і заперечити будь-що теж не можна, аби не наразитися на ще більшийскандал. Такий ось ганебний цуґцванґ учинився, за якого прості і майжебеззбройні люди успішно перемагають ворогів на полі бою, а так звані лідери всів шоколадному лайні застигли в німій позі…

Про все це стало відомосьогодні, 24 січня ц.р., коли тижневих «Дзеркало тижня» оприлюднив документисекретних додатків до кривавого «перемир’я Порошенка». (Їх ви побачите нижче).  

Ніяк не можу збагнути того,як главі держави можна було закликати всіх до неухильного виконання якихось фейкових«мінських домовленостей», бо не були ж вони, приміром, навіть підписані офіційноюособою з української сторони, або ж ратифіковані Верховною Радою. Зате таємнаугода має всі печатки і підписи, відповідно до яких, ми втрачали аеропорт,віддавали його ворогам. Добре знаючи це пан Порошенко все одно продовжувавзакликати відважних оборонців умирати за українську землю. Хіба ж ми забули, якпатетично казав він неодноразово: ми, мовляв, не можемо здати летовище, бо тодівідкриється шлях ворогам на Слов’янськ, Харків, Полтаву, Київ…

Тоді за що ж умиралинаші вояки в степу під Донецьком, сотні залишилися навіки каліками – без рук,без ніг, без очей, якщо новоявлений зі своїм пактом зради своєрідний українськийМолотов ще понад чотири місяці тому уклав таємну, підлу, сепаратну угоду зПутіним, здавши донецький аеропорт ворогам? Тіла наших бойових захисників-героїваеропорту і по нині практично щодня хоронять в селах і містах, інших мужніхзахисників ще й досі, під кулями ординців, витягують напівживих з-під уламківпідірваного терористами терміналу. Про що ж Він думає, учиняючи так по-новому?

 Гадаю, що лише про ґешефт. Про власний бізнес.І в Україні, і в Росії, і в Криму. За такої «успішної» політики співпраці зворогами нашого народу, територія України незабаром може скоротитися дорозмірів фірми «Рошен»…

Ось справжнє гореУкраїни.

***

Тут ви знайдете матеріалисепаратних домовленостей Путіна і Порошенка, в тому числі й щодо здачіДонецького аеропорту.