Владу – народу!

Відтепер, майбутні народні обранці мають пройти не тільки моральну люстрацію, але й не забути, що кияни – це половина Майдану. Вони та їх проблеми не розмокчуться.

Чи закінчиться у  Києві протистояння всіх проти всіх – Майданапроти нового складу Уряду, опозиції проти своїх же соратників по коаліції,столичної влади проти населення міста? Вибори міського голови та Київради,  призначені на 25 травня цього року, таутворені Народні ради - поки що це тільки перший крок до встановлення в місті реального самоврядування.Врешті-решт, Майдан не стоятиме довічно, контролюючі озвучені під переможимигаслами обіцянки. Весна, тримісячна втома, початок сільськогосподарськогосезону та сезону відпусток, студентські канікули  - ці та інші чинники  значно послаблять активність населення уполітичному житті. Проте, розслаблятися зарано.

Київ - серце Євромайдану,столиця держави, місце пускового механізму будь-якого знакового явища: будь-тоув’язнення Тимошенко, мовний закон чи зміна проєвропейськогополітичного курсу держави. Варто нагадати, що саме з Києва беруть початокабсолютно всі протестні рухи, революції та майдани часів нашої незалежності. Починаючи з Революції на граніті 90-х рр.,   «України без Кучми» 2000-2001рр, Помаранчевоїреволюції 2004р, Податкового майдану 2010р. та Мовного майдану  2012р і до найтрагічнішого в історії  молодої держави Євромайдану. Життя в обмін заправо відстоювати свої права.

ВідсьогодніКиїв має стати пожиттєвим пам’ятником всім загиблим і живим героям Майдану.Містом, в якому не має місця мафіозно-кримінальним угрупуванням, тотальнійкорупції і «законному» беззаконню. Містом, в якому не буде безкінечних хороводів столичної влади довкола метро наТроєщину, ,  грошей на Бортницьку станцію аерації, Подільський міст. Зберігтипам’ять «Небесної сотні» мають (і будуть!) насамперед люди, які стануть з усієювідповідальністю приймати участь у місцевому самоврядуванні. «Влада – народу!»- це і є вічний пам’ятник всім, хто не повернувся з барикад Грушевського,Інститутської, Хрещатика.

Києву необхідні зміни:  ентузіазм та глибока самосвідомість киян, якувони виявили  протягом останніх 100 днівсвого життя, слід закріпити істинно народними виборними органами влади. Нетреба створювати «новий велосипед»,  механізм  -Народні ради - районні ради депутатів - Київська міська рада депутатів - міськийголова –все ще  надійний.

На вимогу Майдану та під його тиском, у всіх районахКиєва створені Народні ради – колективні органи управління з числа тих, комудовіряють і хто готовий взяти на себе тягар відповідальності за долю своїхгромад.Так, 3 лютого створена Народна радаДеснянського району, 7 лютого – Дніпровська Народна рада, 21 лютого з’явилася  Народна рада у Оболонському районі, 22лютого  -утворено Подільську, Солом’янську таШевченківську народні ради, 23 лютого- Дарницька, Печерська й СвятошинськаНародні ради.   І поки не відбулися вибори, що могли бивідсіяти найгірших хабарників з владних кабінетів,  Народні ради можуть стати  альтернативою райдержадміністраціям.  

У всіхрайонах Києва з 2010 року ліквідовані районні ради депутатів. Це при тому, що ЗаконУкраїни «Про місцеве самоврядування» гарантує будь-якому територіальному об’єднаннючисельністю понад 500т людей можливість самостійного вирішення питань місцевогозначення за допомогою рад. Кияни, як  одесити та харків’яни, є унікальними у своїйвідсутності рад на рівні районів, хоча кількість населення в них у сотні разівперевищують необхідні 500т людей.

Напочатку лютого 2014 р. представники опозиційних партій озвучили на засіданніКиївради необхідність відновлення районних рад у Києві, а тодішній голова КМДА  В. Макеєнко погодився з необхідністювідновлення місцевого самоврядування в місті Києві . Проте, рішення про постановущодо створення районних рад та призначення дати виборів до них знову  «зависло».

Як  і кошти, які 2010 році звільнилися після ліквідації районних рад,  і які Олександр Попов, Леонід Черновецький ійого «молода команда реформаторів» обіцяли направити не тільки на розвитокінфраструктури столиці, а й на підтримку органів самоорганізації населення.Тобто будинкових, вуличних або квартальних комітетів, які найбільш наближені допотреб людей і знають, що потрібно городянам в тому чи іншому районі.

Доречі,у Законі України «Про органи самоорганізації населення», прийнятому ще в 2002році, зазначено, що відповідна місцева рада просто зобов'язана надаватиматеріально-фінансову допомогу в забезпеченні функціонування органівсамоорганізації. У законі навіть виписані організаційні та правові формидіяльності вищезазначених комітетів, а також закріплені гарантії для вільногоїх розвитку, щоб чиновники, у разі появи такого «бажання», не могли якимосьчином «тиснути» на територіальні громади. На жаль, коли кияни мовчки погодилисьз ліквідацією райрад, цього вони не знали. Тому, благі наміри самим статигосподарями у своїх дворах і під'їздах, розбилися об безгрошів'я, на яке сталанарікати центральна влада в Києві.

Так,в системі місцевого самоврядування районні ради займають дуже специфічне місце.Відповідно до законодавства України, райради отримують делеговані повноваженнявід міської ради. Проте, було би доцільно сьогодні на законодавчому рівні,зокрема у  Законі «Про місцевесамоврядування» чітко визначити мінімальний перелік повноважень, які матимуть районні у містах ради таобсяг додаткових повноважень, які можуть бути делеговані їм міською радою. Зараз ці повноваження  зведені до нуля: у вибудованій системісубординації київської влади поки що все замикається на Хрещатику,36.

Києвунеобхідне перезавантаження влади, і відновлення райрад – необхідний факт, невимагаючий додаткових аргументів «за».  Найпершікроки контролю зі сторони суспільства за формуванням райрад полягають у виборностідепутатів. Згідно закону «Про вибори депутатів» відновити райради можна шляхом призначення першихмісцевих виборів. І не чекати 2015 року (коли мають відбутися чергові місцевівиборі).

ДоляКиївської міської ради та  мера «всіхкиян» всім відома.   Через «укріплення владноївертикалі» під одну політичну силу, Київ і киян, фактично, взяли в заручники:виборів мера городяни очікували 2 роки, депутатів Київради, роботу якихКонституційний суд   «подовжив» на 2 роки, містяни терпіли рік.  

Нідля кого не секрет, що головною причиною затягування прийняття рішення щодо виборіву столиці  був катастрофічний рейтинг вКиєві як Партії регіонів, так і будь яких її представників. Наразі, після Євромайдану,  впевнено можна сказати, що ні регіоналів, нікомуністів у бюлетенях 25 травня кияни швидше за все не побачать.

Правильний вибір у даному випадку і стане  вічною пам’яттю всім героям Майдану.  Голос кожного на виборчій дільниці, розумінняницьості «противсіхства» й неможливості ігнорування виборів, обов’язковійвідмові від «гречки, супового набору, 200-т гривень, квитка до кіно...», відподачок і блюзнірства – це Майдан. Справедливий, непоступливий, ворожий доузурпації й корупції, невгамовний своїм патріотизмом й шляхетністю.

Відтепер, майбутні народні обранці мають пройти не тількиморальну люстрацію, але й не забути, що кияни – це половина Майдану. Вони та їхпроблеми не розмокчуться, і  за новоїнеобхідності, кияни  активнозмобілізуються. Благо, є гіркий досвід.